1. Загальні положення.

1.1. Лейкоз великої рогатої худоби - інфекційна, повільно протікаюча хвороба, яка характеризується ураженням кровотворної системи з проявленням лімфоцитозу у крові, пухлиноподібних утворень в органах і тканинах організму. Хвороба має три послідовні стадії: інкубаційну, коли тварина вже заражена збудником, але антитіла у неї ще не виявляються; продромальну - з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції; повного розвитку - після виявлення гематологічних і клінічних ознак хвороби. Лікування та специфічна профілактика лейкозу не розроблені.

1.2. Збудник лейкозу великої рогатої худоби - онкогонний РНК-вірус, який паразитує у лейкоцитах. Вірус нестійкий до нагрівання, гине при температурі 76 град. C.

1.3. До вірусу лейкозу великої рогатої худоби сприйнятливі: велика рогата худоба, вівці, кози, свині, кролі, миші незалежно від породи, віку і продуктивності.

1.4. Джерелом збудника хвороби є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях перебігу хвороби.

1.5. Вірус виділяється із організму заражених тварин з кров'ю, молоком, іншими секретами і окскротами, які містять лейкоцити.

1.6. Факторами передачі вірусу можуть бути молоко, кров та інші матеріали, які містять складові частини крові хворих тварин.

1.7. Тварини можуть заражатися при попаданні збудника парентерально, ентерально, внутріутробно.

1.8. Основою ефективного забезпечення благополуччя тваринництва по лейкозу є:

1.8.1. Своєчасна діагностика хвороби.

1.8.2. Чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді.

1.8.3. Негайне виведення із стад (ферм) вірусоносіїв і забій тварин з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу.

1.8.4. Забезпечення чіткого зоотехнічного обліку і нумерації тварин.

1.8.5. Дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах.

1.8.6. Забезпечення асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерації тварин, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження).

1.9. Проведення ретельної дезинфекції тваринницьких будівель та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.

2. Діагностика лейкозу.

2.1. Відбір, доставку проб у лабораторію, їх дослідження проводять у відповідності з діючими методичними вказівками по діагностиці лейкозу великої рогатої худоби.

2.2. Дослідження на лейкоз проводять серологічним, клінічним, гематологічним, патологоанатомічним і гістологічним методами.

2.3. Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є серологічний - реакція імунодифузії (РІД).

2.4. Гематологічний і клінічний методи досліджень використовуються для визначення стадії повного розвитку хвороби у серопозитивних тварин.

2.5. Патологоанатомічними дослідженнями визначають ступінь ураженості органів злоякісними новоутвореннями, а гістологічними - встановлюють морфологічні форми лейкозу.

2.6. Діагноз на лейкоз вважають встановленим при наявності одного з таких показників:

позитивного результату серологічного дослідження по РІД;

типових патологоанатомічних ознак хвороби;

позитивного результату гістологічного дослідження патологічного матеріалу.

2.7. Тварину вважають хворою при наявності позитивного результату серологічного дослідження по РІД і включають у звіт (ф. 1-вет.)

3. Заходи у благополучних по лейкозу стадах, фермах, господарствах.

3.1. Благополучним по лейкозу великої рогатої худоби є стадо, ферма, господарство, в яких при серологічних дослідженнях не виявлені у тварин антитіла до вірусу лейкозу.

3.2. Серологічні дослідження тварин проводять починаючи з 4 - 6-місячного віку.

3.2.1. У стадах громадської та інших форм власності - один раз на рік.

3.2.2. Бугаїв-плідників в племпідприємствах, господарствах, а також тварин-продуцентів крові біофабрик та біоцехів - через кожні шість місяців.

3.3. Тварин, завезених в господарство для племінних і користувальних цілей, досліджують на лейкоз серологічно в період карантинування.

3.4. При виявленні у завезених тварин позитивних серологічних реакцій на лейкоз, все поголів'я, яке надійшло, підлягає поверненню господарству-постачальнику (продавцю), або забою при його згоді.

3.5. Забороняється введення серопозитивних тварин у благополучні стада. Формування фермерських, орендних та індивідуальних господарств проводять тільки серологічно негативними тваринами.

3.6. Реалізація тварин із благополучних господарств дозволяється без обмежень при умові, що такі тварини за 30 днів до цього досліджені серологічно з негативними результатами.

4. Заходи у неблагополучному по лейкозу господарстві фермі, стаді.

4.1. Господарство, ферму, стадо в яких діагноз встановлено серологічним методом при двократному дослідженні з інтервалом 30 - 45 днів оголошують неблагополучними по лейкозу і вводять обмеження розпорядженням районної державної адміністрації. В неблагополучному господарстві розробляється план організаційно-господарських, ветеринарно-санітарних і спеціальних заходів по ліквідації лейкозу, який затверджується головним державним інспектором ветеринарної медицини району або області і додається до розпорядження районної державної адміністрації.

У разі встановлення в окремих тварин тільки патоморфологічних змін, характерних для хвороби, проводять двократне серологічне дослідження з інтервалом 30 - 45 днів поголів'я старше 4 - 6 місячного віку. Якщо при цьому у тварин не виявлені антитіла до вірусу лейкозу, господарство вважається благополучним. В такому господарстві проводиться аналіз епізоотичного стану по результатах діагностичних досліджень на лейкоз, вивчення джерела і шляхів занесення інфекції та конкретних умов, які сприяли виникненню захворювання в окремої тварини. Результати цієї роботи оформляють в акті спеціалістів з участю представника державної ветеринарної медицини.

4.2. Виявлених при дослідженні РІД-позитивних тварин таврують літерою "Л" на лівому масетері або мітять іншим способом та ізолюють в окремі приміщення або ферми.

4.3. В неблагополучному стаді, фермі забороняється:

4.3.1. Використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, продавати державі та на ринках.

4.3.2. Реалізувати тварин для племінних та користувальних цілей, крім випадків, передбачених п. 4.4.8. та п. 4.4.8.1.

4.3.3. Використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць.

4.3.4. Використовувати сперму від серопозитивних бугаїв-плідників. Запаси сперми, отримані від інфікованих бугаїв за 6 місяців до встановлення діагнозу на лейкоз, підлягають знищенню.

4.3.5. Перегруповувати тварин без відома ветеринарного спеціаліста господарства.

4.3.6. Заготовляти кров і молозиво для виготовлення ветеринарних і медичних лікувально-профілактичних препаратів, проводити гемотерапію.

4.3.7. Вивозити тварин з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу у сецгоспи по вирощуванню та відгодівлі великої рогатої худоби.

4.3.8. Використовувати нестерильні інструменти, прилади, апарати при проведенні лікувально-профілактичних, зоотехнічних і технологічних заходів.

4.3.9. Доїти в одному доїльному залі одними доїльними апаратами корів, заражених і незаражених вірусом лейкозу.

4.3.10. Використовувати одне родильне приміщення для корів, заражених і незаражених вірусом лейкозу.

4.3.11. Використовувати молозиво корів, заражених вірусом лейкозу, для напування телят від здорових корів.

4.3.12. Осіменяти серопозитивних телиць для відтворення стада.