У зв'язку зі зміною періодичності технічного обслуговування автомобілів, зміною цін на запасні частини та введенням нових тарифних ставок робітників з 1 липня 1988 р. вводяться в дію Норми витрат на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів і автобусів РД 200 УРСР 84001-3-88.

Вищевказаний керівний документ прийміть для керівництва та доведіть до підвідомчих підприємств.

Керівний документ Норми витрат на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів і автобусів РД 200 УРСР 107-82 вважати таким, що втратив чинність.

Дані норми витрат на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів і автобусів встановлені у вартісному вираженні для другої категорії умов експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту.

Норми витрат поширюються на всі автотранспортні підприємства (АТП), авторемонтні заводи (АРЗ) і станції технічного обслуговування автомобілів (СТОА) Міністерства автомобільного транспорту УРСР.

У норми трудових витрат включені:

основна заробітна плата;

премії з фонду заробітної плати;

додаткова заробітна плата і нарахування на соцстрах - 5,3%.

Норми витрат на матеріали включають витрати на ремонтні матеріали, мастильні матеріали та воду, що йдуть на технологічні потреби та миття автомобілів.

У Нормах витрат на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів і автобусів враховані оптові ціни, введені в дію з 1 січня 1982 р.

2.1. Норми витрат на технічне обслуговування (ТО) розроблені за видами обслуговування: щоденне обслуговування (ЩО), технічне обслуговування 1 (ТО-1), технічне обслуговування 2 (ТО-2) та поточний ремонт (ПР).

2.2. Норми витрат містять:

1) витрати на ТО на 1000 км пробігу транспортного засобу (у тому числі заробітну плату робітників, зайнятих на ТО та ПР, матеріали і запасні частини);

2) витрати на 1 технічне обслуговування (у тому числі на заробітну плату робітників, зайнятих на ТО та ПР, і матеріали).

2.3. Норми витрат на ТО та ПР за рухомим складом автомобільного транспорту наведені в додатку. При плануванні технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів, на підприємствах і в організаціях, залежно від модифікації рухомого складу дозволяється застосовувати:

2.3.1. Для всіх марок автомобілів і автобусів вітчизняного виробництва, не зазначених у нормах:

норми витрат, установлені для автомобілів однакової вантажопідйомності або класу автобуса.

2.3.2. Для автомобілів іноземних марок, не зазначених у даних нормах витрат:

коефіцієнт 1,5 до норм, установлених для автомобілів вітчизняного виробництва однакової вантажопідйомності або класу (довжини) автобуса.

2.3.3. Для автомобілів-самоскидів, не зазначених у даних нормах, - коефіцієнт 1,15 до норм витрат базового автомобіля-самоскида.

2.3.4. Залежно від категорій та умов експлуатації застосовуються коефіцієнти коригування і нормативи.

2.3.4.1. Під час роботи автомобіля в умовах першої категорії коефіцієнт коригування 0,84, другої - 1,0, третьої - 1,25, четвертої - 1,45, п'ятої - 1,8.

2.3.4.2. Під час роботи автомобілів з причепами норми витрат збільшуються:

для бортових автомобілів з одним причепом на 15%;

для бортових автомобілів з двома причепами та самоскидів з одним причепом на 20%;

для самоскидів з двома причепами на 25%;

для автомобілів, що мають пробіг з початку експлуатації менше половини встановленого до першого капітального ремонту, норми витрат на ПР слід знизити на 50%;

для автомобілів-самоскидів, що працюють на коротких плечах (до 5 км) норми витрат збільшуються до 20%.

2.3.5. Норми витрат на ТО та ПР для автомобілів із спеціалізованими кузовами застосовуються за базовим автомобілем із збільшенням:

на 50% для цистерн-цементовозів, муковозів і фургонів-рефрижераторів;

на 30% для цистерн, призначених для перевезення молока, харчових продуктів, автомобілів-фургонів з ізотермічними кузовами та вузькоспеціалізованих фургонів;

на 25% для фургонів загального призначення;

на 15% для цистерн, призначених для перевезення води.

2.3.6. Для автопоїздів-важковозів вантажопідйомністю 40, 60, 120 т у зв'язку з деяким ускладненням технічного обслуговування та ремонту норми витрат збільшуються на 25%.

2.4. Норми розроблені відповідно до:

1) годинних тарифних ставок робітників відрядників, передбачених постановою Держкомітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 17 вересня 1986 р. N 1115;

2) розрядів робіт, прийнятих на підставі випусків 1 і 2 Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 16 січня 1985 р. N 17/2-54;

3) чинних нормативів трудомісткості, передбачених Положенням щодо технічного обслуговування та ремонту рухомого складу автомобільного транспорту (Частини 1 і 2), М., "Транспорт", 1986.

2.5. Коефіцієнти та нормативи, зазначені в розділі 2, поширюються на всі складові норми витрат.