Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді Зайцева М.П., суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г., при секретарі Губа О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Національної комісії з питань регулювання зв'язку України та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телемережі України" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телемережі України" до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України, 3-тя особа: Міністерство юстиції України, про скасування рішення,

Позивач ТОВ "Телемережі України" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило скасувати рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 07.12.2007 р. N 1018 та від 10.06.2008 р. N 1061.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що спірні рішення відповідача суперечать вимогам Законів України "Про телекомунікації" та "Про радіочастотний ресурс України", оскаржувані рішення від 07.12.2007 р. N 1018 та рішення від 13.12.2007 р. N 1035 , яким затверджено проект нормативно-правового акта, який був основою для прийняття оскаржуваного рішення від 10.06.2008 р. N 1061, прийняті з порушенням процедури неповноважним складом комісії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач ТОВ "Телемережі України" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог та прийняти нову постанову, в якій визнати нечинним рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 10.06.2008 р. N 1061 та доповнити підстави для скасованого рішення N 1018 не відповідністю його законодавству України, посилаючись на неповне з'ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач Національна комісія з питань регулювання зв'язку України також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року та постановити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Телемережі України" повністю, посилаючись на неповне з'ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того 14.06.2010 року відповідачем було надано заперечення на апеляційну скаргу ТОВ "Телемережі України", в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року - скасувати, відмовивши у задоволені позовних вимог позивача повністю.

01.07.2010 року позивачем ТОВ "Телемережі України" подано доповнення до апеляційної скарги, в яких він просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2009 року та прийняти нову постанову, в якій визнати нечинним рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 07.12.2007 р. N 1018 та від 10.06.2008 р. N 1061.

У судове засідання з'явилися представник ТОВ "Телемережі України" та представники Національної комісії з питань регулювання зв'язку України, які відповідно підтримали свої апеляційні скарги та просили задовольнити їх.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Телемережі України" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Національної комісії з питань регулювання зв'язку України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову або ухвалу суду 1-ї інстанції та ухвалює нове рішення, якщо буде визнано, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд 1-ї інстанції вважає встановленими, недоведені висновки суду обставинам справи, порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" органом регулювання в сфері користування радіочастотним ресурсом України є Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ), яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

Закон України "Про радіочастотний ресурс України" встановлює, що користувачами радіочастотного ресурсу, виділеного для телерадіомовлення, є телерадіоорганізації, яких визначає Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (ч. 2 п. 4 ст. 5, п. 3 ст. 24, ч. 2 п. 2 ст. 30, п. 5 ст. 31 і ст. 50) і видає ліцензії на мовлення, в яких зазначено частоти (або номери телевізійних каналів) та території розповсюдження телерадіопрограм. Делегування повноважень Конституційного органу - Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення іншим владним структурам або суб'єктам господарювання законодавство України не передбачає.

В ст. 24, 31 і 50 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" встановлено, що висновки ЕМС замовляє Національна рада України, а дозволи на експлуатацію отримують користувачі радіочастотного ресурсу - телерадіоорганізації, які мають ліцензію на мовлення. Ліцензія на мовлення, яка видається тільки телерадіоорганізаціям, надає право створювати і розповсюджувати телерадіопрограми. Суб'єкти господарювання - оператори телекомунікацій, які можуть бути власниками РЕЗ мовлення, не мають права розповсюджувати телерадіопрограми, а лише можуть надавати послуги з технічного обслуговування та експлуатації мереж ефірного телерадіомовлення відповідно до ліцензій НКРЗ і не являються користувачами РЧР виділеного для телерадіомовлення.

Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію, при цьому надавши копію ліцензії на мовлення.

Згідно п. 2 ст. 50 Закону користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення, визначає Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення. Пунктом 3 вказаної статті передбачено, що замовником розробки висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення є також Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Згідно з п. 4 ст. 50 Закону України "Про радіочастотний ресурс" присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення, та видача відповідних дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів здійснюється УДЦР на підставі ліцензії на мовлення або подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для багатоканальних телесистем, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України.