До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 N 775 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. N 1167" (далі - постанова КМУ) незаконною та нечинною.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказана постанова суперечить Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", а саме статті 2 цього Закону, у відповідності до якої уповноваженим органом управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію визначено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. В зв'язку з цим видання оспорюваної постанови КМУ є порушенням ч. 2 статті 19 Конституції України. Третя особа на боці позивача надала свої пояснення у справі, зауваживши на те, що оцінюючи проект постанови КМУ Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку своїм рішення від 24.05.2007 р. N 1123 заперечувала проти проекту постанови КМУ з огляду на те, що остання суперечить статті 2 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні".

Відповідач заперечує проти позовних вимог покликаючись на наступне.

Позивач діяв у межах та на підставі положень Закону України "Про управління об'єктами державної власності", зокрема статей 1, 5 Закону. Крім того, позивач посилався на норми пункту 5 статті 18 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", згідно з яким законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону додатково зазначивши про те, що Закон України "Про управління об'єктами державної власності" прийнято пізніше Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні". Поряд з цим відповідач зазначає, що правові підставі оскаржувати постанову КМУ у позивача відсутні, оскільки остання не порушує його права та інтереси.

Треті особи на боці відповідача (Міністерство фінансів України та ВАТ "Національний депозитарій України") підтримали заперечення останнього в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

у відповідності до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України ( N 2747-IV від 06.07.2005 р.; далі - КАС України) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто можливість оскарження нормативно-правового акту суб'єкта владних повноважень законом не ставиться в залежність виключно від того чи порушуються законні права позивача, а й надається якщо нормативно-правовий акт застосовано до відповідної особи, так і у разі, якщо особи є суб'єктом правовідносин у яких буде застосовано цей акт, або ці факти є наявними в сукупності.

Позивач є суб'єктом правовідносин у яких застосовується оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України N 775 від 26.05.2007 року - позивач є акціонером ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз", що підтверджується випискою про залишки на рахунку в цінних паперах N 003034 від 26.09.2007 року.

Крім того, позивач в процесі надання суду пояснень з приводу позову та позовних вимог зазначив, що оскаржуваною постановою порушуються як прямо, так і опосередковано його права та інтереси як акціонера, що визначені статутом ВАТ "Національний депозитарій України".

Згідно з абзацом 5 пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" ( N 514-V від 21.12.2006 р.) Кабінет Міністрів України здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання.

У відповідності до змісту статті 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" ( N 185-V від 21.09.2006 р.; далі - Закон про управління) управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею другою Закону про управління встановлено, що законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

У відповідності до абзацу п'ятого пункту один статті 4 Закону про управління суб'єктами управління об'єктами державної власності є органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.

Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" ( N 710/97-ВР від 10.12.97 р.; далі - Закон про національну депозитарну систему) визначає правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Частиною другою статті 2 Закону про Національну депозитарну систему передбачено, що для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку у формі відкритого акціонерного товариства створюється Національний депозитарій. Крім того, цією ж частиною статті закону прямо визначається, що уповноваженим органом управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.