- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рекомендації
ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
Господарські суди України
Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій"
У зв'язку із змінами, які сталися у чинному законодавстві України, на підставі вивчення практики вирішення господарськими судами окремих категорій спорів за участю нерезидентів, з метою забезпечення однакового і правильного застосування господарськими судами норм законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести такі зміни та доповнення до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002
N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій".
1. У пункті 1:
1.1. Після абзацу першого доповнити пункт новими абзацами такого змісту:
"При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України
"Про міжнародне приватне право".
Закон України
"Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті
1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно зі статтею
38 Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
За статтею
76 Закону України
"Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті
77 цього
Закону.
Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті
76 Закону України
"Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III
ГПК.
У вирішенні відповідних спорів необхідно також мати на увазі, що статтею
80 ГПК припинення провадження у справі у випадку, коли сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення державного іноземного суду, не передбачено".
У зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий та п'ятий вважати відповідно абзацами восьмим, дев'ятим, десятим та одинадцятим.
1.2. Друге речення абзацу третього виключити.
2. У пункті 2:
2.1. Після абзацу першого доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
"На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має подати оформлений з урахуванням статті
13 Закону України
"Про міжнародне приватне право" документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо)."
У зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий, п'ятий та шостий вважати відповідно абзацами третім, четвертим, п'ятим, шостим та сьомим.
2.2. Абзац шостий виключити.
3. Пункт 3 викласти у такій редакції:
"Господарські суди повинні керуватися вимогами статті
4 ГПК щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації.
Зокрема, частиною четвертою статті
4 ГПК передбачено можливість застосування господарськими судами норм права інших держав у випадках, передбачених законом або міжнародним договором.
Відповідно до частини 1 статті
5 Закону України
"Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. У випадку обрання сторонами права, що підлягає застосуванню до змісту правовідносин, господарський суд на підставі статті
4 ГПК застосовує це право у вирішенні спору. При цьому за приписами частин 3 та 4 статті
5 Закону України
"Про міжнародне приватне право" вибір права може бути здійснений щодо угоди (правочину) в цілому або її окремої частини. Вибір права стосовно окремих частин угоди повинен бути явно вираженим.
Визначаючи право, якому підпорядковуються права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору (контракту), господарським судам слід виходити з такого."
4. Абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 виключити.
5. Пункт 5 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
"При цьому господарським судам слід враховувати, що звернення до арбітражу - це право, а не обов'язок сторони (стаття
12 ГПК) , яке реалізовується у встановленому порядку (стаття
8 Закону України
"Про міжнародний комерційний арбітраж") , а підсудність суду справи з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті
76 Закону України
"Про міжнародне приватне право." ................Перейти до повного тексту