Відповідно до ст.25 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768-III при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Поширеною є практика, коли земельна частка (пай) залишається невитребуваною - особа, якій належить зазначене право, його не реалізує.

Пунктом 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, до розмежування земель державної і комунальної власності, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статей 26, 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції органів місцевого самоврядування належить вирішення питань регулювання земельних відносин.

Стаття 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" вказує, що до питань, які вирішуються місцевими державними адміністраціями, належать питання використання землі, природних ресурсів та охорони довкілля.