З метою визначення напрямів правозахисної діяльності органів прокуратури України та підвищення її ефективності, керуючись статтями 1, 4, 5, 15, 19 - 24 Закону України "Про прокуратуру", -

1. Заступникам Генерального прокурора України, Головному управлінню захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту, Головному управлінню нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Головному управлінню представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, Дніпровському екологічному прокурору, міським, районним, міжрайонним і прирівняним до них прокурорам основним завданням правозахисної діяльності органів прокуратури вважати захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, державних та суспільних інтересів.

2. Правозахисну діяльність організовувати та здійснювати шляхом нагляду за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.

2.1. Не допускати підміни органів державного управління та контролю, не дублювати їх функцій. Не відображати роботу органів державного контролю як результати правозахисної діяльності.

2.2. При здійсненні нагляду за додержанням законів органами державного контролю особливу увагу звертати на законність проведення ними перевірок суб'єктів господарювання, прийнятих рішень про зупинення їх господарської діяльності, анулювання ліцензій, інших заходів, якими неправомірно обмежуються законні права та інтереси таких суб'єктів.

2.3. У випадках, якщо захист прав і свобод громадян та інтересів держави згідно із законом є виключною компетенцією відповідних органів державного контролю, перевірки проводити тільки щодо законності їх діяльності. Надавати принципову правову оцінку діям посадових осіб зазначених органів щодо виконання покладених на них повноважень.

2.4. За відсутності відповідного уповноваженого державного органу вживати заходи прокурорського реагування, спрямовані на захист прав і свобод людини та громадянина, інтересів держави.

3. Перевірки проводити за зверненнями та повідомленнями про порушення законів, у тому числі поширені у засобах масової інформації, що вказують на неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами контролюючих та правоохоронних органів, за матеріалами цих органів, а також за власної ініціативи.

3.1. Перевірки за заявами громадян, юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, за винятком заяв та повідомлень про злочини, розслідування яких належить до компетенції органів прокуратури, проводити лише у разі їх попереднього вирішення керівниками компетентних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та контролю. В інших випадках надсилати такі звернення за належністю, роз'яснювати право на звернення за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і свобод до відповідних органів державної влади та контролю, органів місцевого самоврядування, а в передбачених чинним законодавством випадках - до суду.

3.2. Перевірки суб'єктів підприємницької діяльності здійснювати лише за мотивованою постановою, про винесення якої обов'язково інформувати керівника суб'єкта господарювання. Під час перевірок оригінали документів, як правило, вивчати на місці без їх вилучення, за потреби виготовляти копії. Не допускати зупинення діяльності суб'єктів господарювання засобами прокурорського реагування. За наявності достатніх для цього підстав звертатися з відповідними заявами до суду.

3.3. Перевірки за власної ініціативи проводити за планом роботи відповідної прокуратури, який з урахуванням стану законності в регіоні складається на півріччя, включає поточні та перспективні заходи, які можуть корегуватися щоквартально. Міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам (окрім прокурорів міст з районним поділом) самостійно визначати необхідність та періодичність складання і корегування планів роботи, включення до них поточних та перспективних заходів.

3.4. Підставами для проведення позапланових перевірок є рішення колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад, доручення керівництва Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня. Прокурорам міст з районним поділом про проведення за власної ініціативи позапланових заходів у п'ятиденний строк інформувати прокуратури вищого рівня.

4. У ході організації та проведення перевірок основну увагу звертати на захист:

- прав і свобод громадян, які неспроможні через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права і свободи, а також осіб, які потребують державної підтримки та допомоги (учасники війни, інваліди, ліквідатори аварії на ЧАЕС, соціально незахищені верстви населення);

- соціальних груп населення (трудових колективів, територіальних громад), права яких порушуються;

- економічних інтересів держави;

- конституційних засад підприємницької діяльності.

5. Пріоритетні напрями правозахисної діяльності визначаються Генеральним прокурором України та рішеннями колегії Генеральної прокуратури України.

5.1. Рішеннями колегій прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України, Дніпровської екологічної прокуратури, з урахуванням стану законності також можуть визначатися інші пріоритетні напрями правозахисної діяльності.

6. Забезпечити правозахисну діяльність у сфері додержання законів про адміністративні правопорушення органами та посадовими особами, які уповноважені на виконання функцій щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності (крім справ про порушення прикордонного режиму та корупційні правопорушення, організація нагляду у яких регулюється окремими наказами Генерального прокурора України). Під час проведення перевірок з цих питань особливу увагу звертати на додержання конституційних прав і свобод громадян органами державного контролю.

6.1. Своєчасно реагувати на незаконні постанови у справах про адміністративні правопорушення. Вживати заходів до всебічного розгляду скарг громадян, органів державної влади та контролю на постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та реального виконання постанов у цих справах.