Відповідно до пункту 9 Положення про Національне агентство України з питань державної служби , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500, пункту 36 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640, та з метою належної організації складання індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо складання індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Національного агентства України з питань державної служби від 30 березня 2018 року № 74 "Про затвердження Методики складання індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця".

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Методичні рекомендації рекомендується застосовувати службам управління персоналом державних органів щодо організації підвищення рівня професійної компетентності державних службовців на основі визначених індивідуальних потреб у професійному навчанні, а також унормування єдиних підходів до складання індивідуальних програм підвищення професійної компетентності державних службовців.

2. Ці Методичні рекомендації розроблено з урахуванням:

статті 49 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон);

пункту 36 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Типовий порядок);

Положення про систему підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2010 року № 564;

Типового положення про службу управління персоналом державного органу, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03 березня 2016 року № 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за № 438/28568;

Порядку організації підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у навчальних закладах за державним замовленням Національного агентства України з питань державної служби, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 19 квітня 2017 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 10 липня 2017 року за № 832/30700.

3. Ці Методичні рекомендації рекомендується застосовувати після проведення щорічного оцінювання службової діяльності державного службовця, передбаченого статтею 44 Закону, для складання індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності державного службовця (далі - індивідуальна програма).

4. Індивідуальну програму рекомендується складати з метою планування навчання державного службовця, спрямованого на набуття та вдосконалення його професійних знань, умінь та навичок, для забезпечення відповідного рівня професійної компетентності для його професійної діяльності на займаній посаді відповідно до встановлених посадових обов'язків.

5. Учасниками процесу складання індивідуальної програми можуть вважатися:

1) державний службовець;

2) безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В";

3) керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В";

4) керівник державної служби;

5) служба управління персоналом.

6. Відповідно до частини першої статті 48 Закону державним службовцям створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно.

Частиною п'ятою статті 48 Закону визначено, що підвищення рівня професійної компетентності державних службовців проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації - не рідше одного разу на три роки.

Необхідність професійного навчання державного службовця визначається його безпосереднім керівником та службою управління персоналом державного органу спільно з таким державним службовцем за результатами щорічного оцінювання його службової діяльності.

7. Терміни "професійна компетентність", "професійне навчання", "безпосередній керівник", "керівник державної служби в державному органі" та "посада державної служби" в цих Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, визначеному Законом.

1. Відповідно до пункту 36 Типового порядку , за результатами оцінювання державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму за формою згідно з додатком 8 до Типового порядку .

Індивідуальну програму рекомендовано складати строком на 1 рік.

2. Перед початком складання індивідуальних програм службам управління персоналом рекомендується проводити внутрішні навчання державних службовців апарату державного органу щодо порядку заповнення індивідуальної програми у формі семінару або тренінгу.

3. Перед заповненням індивідуальних програм державними службовцями, що працюють в структурному підрозділі, керівникам структурних підрозділів рекомендується забезпечити їх належну командну (спільну) роботу щодо визначення потреб у професійному навчанні, враховуючи необхідні професійні компетенції для роботи на рівні цього структурного підрозділу.

4. Процедуру складання індивідуальної програми для державних службовців рекомендується проводити після завершення оцінювання результатів їх службової діяльності, одночасно з визначенням завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців у грудні року, що передує звітному.

У разі відсутності державного службовця у зв'язку з відпусткою, відрядженням чи його тимчасовою непрацездатністю індивідуальну програму рекомендується скласти протягом десяти робочих днів з дня його виходу на роботу.

5. Складання індивідуальної програми рекомендовано проводити у такі етапи:

1) визначення державним службовцем індивідуальних потреб у професійному навчанні;

2) узгодження індивідуальних потреб з потребами, визначеними у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" та "В", згідно з додатком 7 до Типового порядку ;

3) заповнення індивідуальної програми (додаток 8 до Типового порядку );

4) погодження заповненої індивідуальної програми з безпосереднім керівником;

5) затвердження індивідуальної програми керівником самостійного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець (за наявності);

6) надання державним службовцем індивідуальної програми службі управління персоналом.

6. Індивідуальну програму рекомендується заповнювати після проведення державним службовцем ретельного аналізу пріоритетів, стратегічних цілей, які визначені для державного органу у стратегічних документах державного та регіонального рівнів, з урахуванням компетенції відповідного структурного підрозділу, в якому працює державний службовець.

7. При складанні індивідуальної програми рекомендовано враховувати:

1) зміст і кількість пріоритетних завдань, визначених для структурного підрозділу, в якому працює державний службовець;

2) права, обов'язки, повноваження та відповідальність, що покладені на державного службовця;

3) період роботи на відповідній посаді державної служби, загальний стаж роботи на державній службі;

4) зміст роботи, яку виконує державний службовець, окремі повноваження (функції) можуть бути або ідентичними для декількох державних службовців, або перетинатися;

5) необхідність опанування нових актів законодавства;

6) результати професійного навчання державного службовця, стажування та участі в програмах обміну досвідом за попередній рік;

7) результати оцінювання службової діяльності державного службовця.

8. При цьому рекомендовано брати до уваги, що отримані державним службовцем знання, уміння та навички мають допомагати у досягненні стратегічних цілей відповідного державного органу.

9. Кожному державному службовцю рекомендується щорічно визначати від однієї до чотирьох професійних компетенцій, які потребують подальшого вдосконалення.

До переліку таких професійних компетенцій доцільно включати визначені згідно з додатком 7 до Типового порядку потреби у професійному навчанні за щорічного оцінювання результатів діяльності державного службовця.

10. До кожної професійної компетенції пропонується визначати не більше трьох форм (видів) її вдосконалення.

Рекомендації щодо визначення необхідних форм підвищення професійної компетентності, тематики навчання наведено у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

11. Вибір орієнтовної тематики професійного навчання рекомендується безпосередньо пов'язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та державного органу в цілому, в якому працює державний службовець, з урахуванням прав, обов'язків, повноважень та відповідальності, що покладаються на державного службовця, визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.

12. В стовпці "Примітки" індивідуальної програми рекомендується вказувати очікувані результати професійного навчання, орієнтовну тривалість навчання тощо (додаток 8 до Типового порядку ).