Експерт, що діє на підставі договору про проведення експертної оцінки об'єкта приватизації, подає до органу приватизації звіт та висновки у трьох примірниках. Висновки експерта оформляються відповідно до додатка 1 і затверджуються наказом органу приватизації. Висновки експерта є актом оцінки об'єкта експертної оцінки.

В інших випадках кількість примірників та форма затвердження результатів експертної оцінки визначаються за згодою сторін, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Звіт про експертну оцінку об'єкта повинен включати такі розділи:

вступ;

методика оцінки та обгрунтування застосованих методів;

опис об'єкта експертної оцінки;

визначення вартості об'єкта експертної оцінки;

висновки експерта щодо вартості об'єкта експертної оцінки;

сертифікат об'єкта експертної оцінки (щодо будівель та споруд, що приватизуються, - додаток 2).

До складу звіту входять необхідні додатки.

У вступі містяться інформація про юридичну основу проведення експертної оцінки об'єкта (посилання на договір про виконання експертної оцінки об'єкта) і мету здійснення експертної оцінки; дата експертної оцінки; дата складання звіту; перелік нормативно-законодавчих документів, на які посилається експерт у процесі здійснення експертної оцінки; опис і обгрунтування всіх суттєвих припущень, які впливають на вартість майна, що оцінюється, та процес експертної оцінки; перелік майна, що підлягає оцінці.

Мета здійснення експертної оцінки, а також дата визначаються договором про її проведення з урахуванням вимог чинного законодавства.

Методика оцінки викладається експертом у стислій формі. Дається обгрунтування використання всіх існуючих методів експертної оцінки щодо оцінки даного об'єкта. Неможливість використання експертом будь-якого з методів повинна бути обов'язково обгрунтована.

У разі оцінки будівель (споруд) методом витрат можуть бути використані такі способи:

оцінки за вартістю одиничного показника будівельного аналога. За цим способом витрати на спорудження одиничного показника (квадратного метра загальної площі чи кубічного метра будівельного об'єму) будівельного аналога збільшуються залежно від кількості таких одиничних показників будівлі (споруди), що оцінюється;

оцінки за вартістю конструктивних елементів будівлі (споруди), за яким витрати на спорудження одиничного показника кожної складової частини будівлі (враховуючи витрати на матеріали, робочу силу та прибуток підрядчика) помножуються на кількість одиничних показників кожної складової частини будівлі (споруди) і додаються;

кількісного аналізу, за яким додаються всі прямі та непрямі витрати на спорудження нової будівлі (споруди).

У разі оцінки будівель (споруд) застосування коригуючих коефіцієнтів повинно бути ретельно обгрунтовано наведеними розрахунками їх впливу на вартість.

У випадку оцінки вбудованих приміщень методом витрат значення одиничного показника, прийняте для будівлі в цілому, повинно коригуватися з урахуванням фактичної питомої ваги будівельних конструкцій та технічного обладнання у відновній вартості приміщення.

Для оцінки вбудовано-прибудованих приміщень методом витрат базову вартість одиничних показників рекомендується приймати окремо для вбудованої і прибудованої частин приміщення.

У разі оцінки специфічних видів майна (незавершеного будівництва, устаткування, нематеріальних активів тощо) обов'язковим є застосування спеціальних методів та технічних прийомів експертної оцінки, про що обов'язково зазначається у звіті.

У випадку оцінки орендованого майна або права оренди необхідно брати до уваги умови та термін оренди.

Опис об'єкта експертної оцінки має містити таку інформацію:

загальну характеристику місцеположення;

ідентифікацію прав (власності, оренди, користування тощо) щодо майна, яке оцінюється;

характеристику стану об'єкта експертної оцінки.

У загальній характеристиці місцеположення об'єкта експертної оцінки зазначається інформація про його місцезнаходження в межах регіону, населеного пункту, певної економіко-планувальної зони, основних транспортних магістралей та вузлів.

Оцінюючи об'єкти приватизації, що мають частку майна, яка належить орендарю, експерт обгрунтовує ідентифікацію права власності орендаря шляхом аналізу договору оренди та документальних підтверджень на відповідність його вимогам щодо права власності орендаря у випадку здійснення ним капітальних вкладень.

Характеристика стану об'єкта експертної оцінки у разі потреби може містити:

основні технічні параметри майна, що оцінюється;

проектно-кошторисну документацію на спорудження об'єкта;

документи про умови землекористування та площу земельної ділянки;

дані бюро технічної інвентаризації;

результати інженерно-геологічних вишукувань;

результати визначення фізичного зносу;

бухгалтерський баланс з розшифруванням його основних статей;

інші первинні матеріали залежно від специфіки об'єкта, необхідні для його експертної оцінки.

Визначення основних технічних параметрів оцінюваного майна проводиться на підставі даних бюро технічної інвентаризації, натурних обстежень і обмірів та ін. з обов'язковим зазначенням цього у звіті. У ньому подається також інформація про рік будівництва будівлі (споруди), придбання обладнання, вартість будівництва за цінами 1984 або 1993 рр.; опис технічного стану; опис стану і вартості зовнішньої інфраструктури (асфальтового покриття, озеленення, загорожі тощо).

В окремих випадках експертом або спеціалізованими організаціями за даними обстежень та натурних обмірів може бути складено будівельно-технічний паспорт або технічний паспорт обладнання.

Фізичний знос об'єкта експертної оцінки визначається на основі даних натурного обстеження відповідно до нормативно-законодавчих актів. Величина фізичного зносу окремих конструкцій, технічного обладнання та їх частин визначається шляхом порівняння нормативних ознак зносу з ознаками зносу, що виявлені під час натурного обстеження. При цьому щодо будівель (споруд) посилання на пункт Правил оцінки фізичного зносу жилих будинків, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 02.07.93 N 52, є обов'язковим.

Питома вага окремих конструктивних елементів у відновній вартості будівлі або споруди визначається за даними нормативних документів про визначення вартості одиничних показників або за даними аналізу зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Середньозважений фізичний знос будівлі (споруди) визначається відповідно до Правил оцінки фізичного зносу жилих будинків, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 02.07.93 N 52.

Конкретна величина фізичного зносу конструктивних елементів (наприклад, для будівель та споруд) у межах нормативного інтервалу визначається з дотриманням таких вимог:

за наявності в конструктивному елементі всіх ознак фізичного зносу приймаються його максимальні значення;

за наявності в конструктивному елементі тільки однієї ознаки фізичного зносу приймаються його мінімальні значення;

за наявності декількох ознак фізичного зносу конструктивного елемента його величина визначається шляхом інтерполяції ознак залежно від характеру виявлених руйнувань.

Числові значення величин фізичного зносу конструктивних елементів подаються з точністю до цілих чисел.

Визначення інших видів зносу (функціонального та морального) здійснюється лише за умови застосування загальноприйнятої методики обчислення їх величини та наведення у звіті конкретних розрахунків по об'єкту експертної оцінки.

Звіт повинен містити розгорнутий розрахунок вартості об'єкта експертної оцінки відповідно до визначеної експертом методики.

Величина коефіцієнта для визначення вартості будівельно-монтажних робіт за цінами 1993 р. з урахуванням ринкових умов будівництва має відповідати даті експертної оцінки будівлі (споруди). Офіційними джерелами визначення загального коефіцієнта зростання вартості будівництва є дані Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, управлінь капітального будівництва виконкомів місцевих Рад народних депутатів.