Для можливого використання в роботі надсилаємо матеріали, надані Торговельно-економічною місією у складі посольства України в Республіці Польща.

Відповідно до закону від 27.08.2003 р. "Про прикордонний ветеринарний контроль", польські митні органи здійснюють митний огляд товарів, що підлягають прикордонному ветеринарному контролю, на підставі посвідчення виданого прикордонним ветеринаром. Митний орган не допускає до перевезення вантажів з тваринами та харчовими продуктами, що не пройшли огляду здійсненого прикордонними ветеринарними службами, або не відповідають вимогам вищезгаданого контролю.

Згідно із законом від 23.08.2001 р. "Про засоби годування тварин", прикордонному ветеринарному контролю підлягають також засоби годівлі та вітамінні додатки для тварин. Результати товарного контролю посвідчуються документом, що підтверджує здійснення контролю вантажу.

Необхідні документи, що пред'являються прикордонному ветеринару, у випадку перевезення на територію Польщі вищезгаданих товарів, а також дії пов'язані з контролем вантажу, що здійснюється прикордонними ветеринарами, повинні бути врегульовані ветеринарними інструкціями і не належать до компетенції органів митного контролю.

Відповідно до закону від 18.12.2003 р. "Про охорону рослин", ввезення на територію Польщі товарів, що підлягають прикордонному фітосанітарному контролю, здійснюється після пред'явлення фітосанітарного сертифікату, що містить інформацію про перевезений вантаж. Розпорядження Міністра сільського господарства та розвитку села РП 26.03.2004 р., щодо заходів запобігання заведенню та розповсюдженню карантинних організмів, містить основний перелік товарів, що підлягають прикордонному фітосанітарному контролю. Митний огляд товарів здійснюється польськими митниками на підставі сертифікату, виданого прикордонним інспектором охорони рослин та насінних культур, що підтверджує проведення прикордонного фітосанітарного контролю.

Перевіз на територію Польщі товарів, що підлягають прикордонному ветеринарному або фітосанітарному контролю та одночасно належать до гатунків, що знаходяться під загрозою вимирання, відбувається на підставі відповідних документів (CIES), окреслених у правовій базі Європейської спільноти: