1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
10.09.2007 N 8/18
Окружний адміністративний суд міста Києва колегією суддів Пилипенко О.Є. (головуючий), Арсірій Р.О., Добрянська Я.І., при секретарі Каліновській А.В. (за участю представників сторін: від позивача-1 - Г.А.Р. (дор. від 25.04.2007 р.), від позивача-2 - Г.А.Р. (дор. від 25.04.2007 р.), від відповідача - В.О.Ю. (дор. від 07.02.2007 р. N 100/1954)), за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейтингове агентство "Експерт-Рейтинг" до Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку про визнання рішення N 236 від 01.06.2004 р. недійсним, В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейтингове агентство "Експерт-Рейтинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтингове агентство "ІВІ-Рейтинг" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 236 від 01.06.2004 р. "Про затвердження Заходів щодо реалізації Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання та Положення про умови конкурсу щодо визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки" (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 р. за N 945/9544) повністю незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовує тим, що рішення відповідача "Про затвердження Заходів щодо реалізації Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання та Положення про умови конкурсу щодо визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки" від 01.06.2004 р. N 236 незаконним, таким, що суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, не відповідає чинним міжнародним договорам України та порушує законні права та інтереси позивачів. Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ту обставину, що в зв'язку з прийняттям Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення від 19.10.2006 N 1040 "Про затвердження Положення про конкурс з визначення уповноважених рейтингових агентств", яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за N 1233/13107, та набрало чинності 05.12.2006 р., спірне Положення про умови конкурсу з визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки (у редакції рішення Комісії від 01.06.2004 N 236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за N 945/9544) втратило чинність.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.
Основні засади створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання та критерії для уповноважених рейтингових агентств визначено розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання" від 01.04.2004 р. N 208-р. Згідно з цією Концепцією уповноважене Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку на проведення рейтингової оцінки агентство має відповідати таким критеріям: бути резидентом України; спеціалізуватися виключно на наданні послуг з визначення кредитного рейтингу та інформаційно-аналітичних послуг, пов'язаних із забезпеченням діяльності з визначення кредитного рейтингу; використовувати для проведення оцінки Національну рейтингову шкалу; володіти інформаційною інфраструктурою, достатньою для ефективного збирання, оброблення та аналізу даних, і засобами для оприлюднення відомостей про визначений кредитний рейтинг; мати досвід роботи не менше ніж 2 роки.
Пунктом 2 зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство фінансів та Міністерство економіки у місячний строк зобов'язали розробити і затвердити заходи щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням; визначити на конкурсній основі агентства, уповноважені на проведення рейтингової оцінки.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2004 р. N 208-р Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення "Про затвердження Заходів щодо реалізації Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання та Положення про умови конкурсу щодо визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки" від 01.06.2004 р. N 236. Відповідно до абз. 1 п. 9 вказаного рішення до участі в конкурсі допускаються організації, які відповідають таким критеріям: є резидентами; спеціалізуються виключно на наданні послуг з визначення кредитного рейтингу та інформаційно-аналітичних послуг, пов'язаних із забезпеченням діяльності з визначення кредитного рейтингу; використовують для проведення оцінки національну шкалу кредитних рейтингів; володіють інформаційною інфраструктурою, достатньою для ефективного збирання, оброблення та аналізу даних, і засобами для оприлюднення відомостей про визначені кредитні рейтинги; мають досвід роботи не менше 2 років. Згідно із абз. 2 п. 9 рішення від 01.06.2004 р. N 236 відповідність організації зазначеним критеріям повинна бути підтверджена експертним висновком Світового банку або Міжнародного валютного фонду, або Європейського банку реконструкції та розвитку.
19 жовтня 2006 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення "Про затвердження Положення про конкурс з визначення уповноважених рейтингових агентств" N 1040, яким скасовано Положення про умови конкурсу щодо визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.06.2004 р. N 236.
Судом не приймається твердження відповідача про те, що спірне рішення втратило законну силу у зв'язку з прийняттям 19 жовтня 2006 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення "Про затвердження Положення про конкурс з визначення уповноважених рейтингових агентств" N 1040, з наступних підстав.
16.02.2007 р. постановою господарського суду м. Києва в адміністративній справі N 32/41-А за позовом Громадської організації "Об'єднання захисту прав акціонерів" до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Міністерство юстиції України, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 1040 від 19.10.2006 р. визнано незаконним та скасовано. Зазначена постанова господарського суду м. Києва набрала законної сили.
Таким чином, Положення про умови конкурсу щодо визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.06.2004 р. N 236, є чинним на момент розгляду справи у суді.
Спір виник внаслідок того, що позивачі, які є рейтинговими агентствами, вважають рішення відповідача "Про затвердження Заходів щодо реалізації Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання та Положення про умови конкурсу щодо визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки" від 01.06.2004 р. N 236 незаконним, таким, що суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та порушує законні права та інтереси позивачів. Крім того, за твердженням позивачів, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 236 від 01.06.2004 року протиправно перешкоджає їм як рейтинговим агентствам у реалізації прав на участь у конкурсі по відбору уповноважених рейтингових агентств.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження нормативно-правових актів адміністративні суди перевіряють, зокрема: законність (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законність та відповідність оскаржуваних нормативно-правових актів правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. N 208-р, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку разом з Мінфіном та Мінекономіки доручено у місячний строк:
- розробити і затвердити заходи щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням;
- визначити на конкурсній основі агентства, уповноважені на проведення рейтингової оцінки.
Таким чином, заходи щодо реалізації Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання, схваленої розпорядженням КМУ повинні були затверджуватись спільним нормативним документом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Мінфіну та Мінекономіки.
В той же час в порушення вищезазначеного п. 2 розпорядження КМ України від 1 квітня 2004 р. N 208-р, Державна комісії з цінних паперів та фондового ринку одноособово розробила і затвердила заходи щодо реалізації Концепції, затвердивши їх рішенням від 1 червня 2004 року N 236.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" встановлено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно серед інших покладених на неї завдань:
- видає уповноваженим рейтинговим агентствам Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств;
- визначає перелік міжнародних рейтингових агентств, які мають право визначати обов'язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів;
- встановлює порядок ведення та веде Державний реєстр уповноважених рейтингових агентств;
- встановлює правила визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною шкалою;
- встановлює порядок подання Рейтинговим агентством інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
- встановлює відповідність рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародних рейтингових агентств рівням за Національною шкалою;
- узагальнює досвід та практику діяльності Рейтингових агентств і забезпечує публічність визначених рейтингових оцінок.
Стаття 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" поряд з іншими повноваженнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку передбачає, зокрема право:
- встановлювати граничні тарифи на послуги Рейтингових агентств, які оплачуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки фінансово-господарської діяльності уповноважених рейтингових агентств;
- у разі виявлення ознак порушення Рейтинговим агентством вимог законів України у сфері цінних паперів та/або нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вживати заходи впливу відповідно до законодавства, в тому числі виключати уповноважені рейтингові агентства з Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, анулювати Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств, виключити міжнародні рейтингові агентства з переліку визнаних.
Отже, відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" у Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відсутні повноваження щодо визначення уповноважених рейтингових агентств. Таким чином, ДКЦПФР одноособово прийнявши рішення "Про затвердження Заходів щодо реалізації Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання та Положення про умови конкурсу щодо визначення агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки", перевищила свої повноваження.
Пунктом 2 рішення від 01.06.2004 р. N 236 конкурс з визначення уповноважених рейтингових агентств проводить конкурсна комісія, до складу якої входять представники Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України - за згодою, Міністерства фінансів України - за згодою, професійних учасників фінансового ринку - за згодою. Кількісний склад конкурсної комісії становить 7 осіб. Персональний склад, голова та секретар конкурсної комісії затверджуються наказом Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Організаційне забезпечення роботи конкурсної комісії здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Судом не приймається твердження позивача про те, що за змістом цього пункту ДКЦПФР - єдиний орган державної влади, представники якого повинні входити до складу комісії обов'язково, представники інших органів центральної виконавчої влади можуть входити до складу комісії за згодою, оскільки висновки позивача про те, що рішенням від 01.06.2004 р. N 236 передбачено можливість того, склад конкурсної комісії може бути сформований виключно з представників ДКЦПФР, а тому і рішення щодо визначення уповноваженого рейтингового агентства може бути прийнято виключно представниками ДКЦПФР, є помилковим і не відповідає дійсності, посилання в тексті рішення на участь представників Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, професійних учасників фінансового ринку - за згодою, означає, що персональний склад представників цих органів визначається за згодою учасників.
Позивачі в обґрунтування позову також посилаються на невідповідність оскаржуваного Рішення чинним міжнародним договорам України та Закону України "Про міжнародні договори України".
Статтею 14 Закону України "Про міжнародні договори України" від 22.12.93 року (редакція, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Республіки Крим, інші державні органи, до компетенції яких входять питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами Українською Стороною, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для Української Сторони, і за виконанням іншими учасниками міжнародних договорів їх зобов'язань.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про міжнародні договори України" в редакції від 12.07.2000 р., що діяла на момент прийняття рішення від 01.06.2004 р. N 236, рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України приймаються: щодо договорів, які укладаються від імені України, - Президентом України; щодо договорів, які укладаються від імені Уряду України, - Урядом України; щодо договорів, які укладаються від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України, - в порядку, встановленому Урядом України.
Статтею 10 Закону України "Про міжнародні договори України" у редакції від 12.07.2000 р. встановлено, що рішення про приєднання України до міжнародних договорів або їх прийняття ухвалюються: щодо договорів, які потребують ратифікації, - Верховною Радою України у формі закону; щодо договорів, які не потребують ратифікації, і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені України, - Президентом України у формі указу.

................
Перейти до повного тексту