З метою відпрацювання на практиці та подальшого вдосконалення порядку митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів, спрощення процедури та встановлення єдиного порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі із застосуванням декларації митної вартості, та відповідно до Митного кодексу України надаємо рекомендації стосовно порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості таких товарів.

1. Митна вартість товарів, що переміщуються підприємствами(*) через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до статей 259 - 275 Митного кодексу України.

2. При митному оформленні товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, митна вартість заявляється (декларується) митному органу України у вантажній митній декларації (далі - ВМД).

3. У визначених Кабінетом Міністрів України випадках при переміщенні через митний кордон України товарів, крім ВМД, подається декларація митної вартості (далі - ДМВ) відповідної форми, які подаються до митного органу в паперовому вигляді і на електронному носії.

Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 N 1375 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України".

4. Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, мають грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації та подаватися у кількісному виразі.

За недостовірність відомостей, зазначених у ВМД, ДМВ та в документах, поданих для підтвердження митної вартості товарів, декларант несе відповідальність згідно із законодавством (у тому числі за відсутності ознак злочину - стаття 355 Митного кодексу України).

5. Митний орган, що здійснює митне оформлення товарів, здійснює контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості, у тому числі за правильністю застосування вибраного декларантом методу визначення митної вартості та можливістю його застосування, а також повнотою (комплектністю) наданих декларантом документів.

6. Права та обов'язки декларанта з визначення і заявлення митної вартості товарів, а також права та обов'язки митного органу під час здійснення контролю митної оцінки товарів встановлені Митним кодексом України.

1. Перевірка достовірності заявленої митної вартості повинна здійснюватися на підставі документів, визначених пунктами 14, 15 постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 N 1375.

2. За необхідності підтвердження заявленої декларантом митної вартості декларанту слід надати митному органу необхідні для цього відомості.

3. При перевірці банківських документів особлива увага повинна звертатися на повноту платежу, а саме: зазначене перерахування коштів здійснено (чи передбачається здійснити) в цілому за весь товар чи тільки за його частину (як при попередній оплаті, так і при сплаті за вже отриманий товар); чи відображає грошова частина платежу повну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України (тобто чи не передбачено угодою (договором, контрактом) будь-яких умов, що мали вплив на вартість угоди, у тому числі здійснення часткової оплати за ці товари у вигляді непрямого (побічного) платежу третій особі на користь продавця як зустрічної поставки товарів чи надання будь-яких послуг покупцем продавцю тощо).

У разі наявності таких умов вартісний результат розрахунку їх впливу має бути наведено в графі 11(б) ДМВ-1 чи ДМВ-3.

4. Особливому контролю щодо правильності визначення та заявлення митної вартості повинні підлягати товари, які переміщуються через митний кордон взаємозалежними особами чи містять об'єкти інтелектуальної власності, чи за які сплачуються ліцензійні та подібні платежі.

5. Якщо декларантом вірно заповнена декларація митної вартості, вірно вибрано та застосовано метод визначення митної вартості й документально підтверджено заявлені відповідно до встановлених вимог відомості, то в графі "Для відміток митного органу" ДМВ робиться відмітка "Митну вартість визнано", яка засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи, що здійснювала перевірку ДМВ.

6. При виникненні в митного органу сумнівів у достовірності наданих відомостей декларант має право довести таку достовірність шляхом подання необхідних документів та відомостей.

У такому разі на основному аркуші N 1 ДМВ посадовою особою учиняється запис: "Необхідно подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість (відповідно до пунктів 14, 15 постанови Кабінету Міністрів України N 1375 від 28.08.2003)".

На період, необхідний для подання додаткових документів, товар може бути розміщено на тимчасове зберігання під митним контролем (глава 14 Митного кодексу України або на митному ліцензійному складі (наказ Держмитслужби України від 31.12.96 N 592 "Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів").

7. Якщо митна вартість товарів, які імпортуються, не може бути визначена за ціною угоди, повинна відбутися процедура консультацій між декларантом та митним органом з тією метою, щоб з дотриманням вимог законодавства визначити базу оподаткування для митних цілей.

7.1. Декларант може подати інформацію про вартість раніше ввезених ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, або про їх вартість на внутрішньому ринку, або калькуляцію та прейскуранти виробника, які відсутні у митного органу, що здійснює митне оформлення товару, та які має в наявності декларант. Використання такої інформації можливе, якщо для її підтвердження надані відповідні документи, наприклад, комерційні, митні і платіжні документи, що мають відношення до угод з ідентичними чи подібними (аналогічними) товарами, рахунки, накладні тощо.

7.2. Митний орган, що здійснює митне оформлення товару, може мати у своєму розпорядженні інформацію, відсутню у декларанта, в тому числі довідкові ціни на товари, які обертаються у зовнішній торгівлі, а також дані щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких проводилось раніше. При цьому декларанту можуть бути надані, за їх наявності в митному органі, або середньоконтрактні(*) ціни, або інформація про митну вартість за окремою угодою тільки в знеособленому вигляді, для забезпечення дотримання конфіденційності використання інформації (тобто без зазначення продавця, покупця, декларанта та інших даних, за якими можна ідентифікувати угоду).

Із застосуванням такої інформації декларантом може бути оформлено декларацію митної вартості з урахуванням загальних вимог до методів оцінки.

Забороняється для цілей митної оцінки застосовувати інформацію про митну вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за рішеннями суду або з ознаками порушення чинного законодавства, чи щодо обставин митного оформлення яких наявної інформації недостатньо.

8. За недостатності (некомплектності) відомостей та даних, що підтверджують достовірність заявленої декларантом митної вартості, або за наявності підстав вважати, що надані декларантом відомості не є достовірними чи достатніми, митний орган відповідно до положень статей 264 та 265 Митного кодексу України має право прийняти рішення про неможливість застосування вибраного декларантом методу оцінки митної вартості та самостійно визначити митну вартість декларованого товару, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені статтею 266 Митного кодексу України, на підставі наявних у нього відомостей (у тому числі цінової інформації щодо ідентичних або однорідних товарів) з проведенням необхідних коригувань з урахуванням положень частин третьої - шостої статті 268 Митного кодексу України. Такі розрахунки здійснюються відповідно до положень наказу Держмитслужби від 02.12.2003 N 828 "Про затвердження Порядку заповнення декларації митної вартості", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 за N 1192/8513.

При цьому в графі "Для відміток митного органу" вчиняється запис "Здійснено митну оцінку із застосуванням методу N ____ на підставі документа N ____ від ____________". Розрахунок митної вартості з обов'язковим зазначенням документа (джерела інформації) здійснюється на зворотному боці ДМВ (примірник декларанта) та засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, що здійснила такий розрахунок.

Зразок документа, згідно з яким здійснюється розрахунок митної вартості "Митна оцінка товарів митним органом", наводиться у додатку 1 до цього листа.

У разі, якщо при декларуванні товару не передбачено подання ДМВ, відповідні інформація і розрахунки наводяться окремо в митному документі "Митна оцінка товарів".

8.1. В зв'язку з митною оцінкою товарів, здійсненою митним органом відповідно до вимог статті 265 Митного кодексу України, та необхідністю в зв'язку з цим внесення змін у графи ВМД, в яких зазначається митна та статистична вартість товарів (12, 45, 46), проводяться розрахунки митних платежів (47), у разі згоди декларанта з митною оцінкою митного органу номер поданої до митного оформлення ВМД анулюється.

Рішення про анулювання номера поданої до митного оформлення ВМД приймається підрозділом митного органу, яким здійснено присвоєння ВМД реєстраційного номера згідно з порядковим номером у Журналі обліку ВМД митниці на підставі службової записки підрозділу митного органу, яким здійснено митну оцінку (підписується керівником цього підрозділу або особою, що його заміщує). Зразок службової записки наведено в додатку 2 до цього листа.

У такому разі відповідно до розрахунків митного органу, яким здійснено визначення митної вартості шляхом послідовного застосування методів оцінки, декларантом заповнюється новий бланк ДМВ та подається нова ВМД, заповнена з урахуванням результатів митної оцінки. Обидва бланки ДМВ (старий, з невірно розрахованою митною вартістю, та новий, з уточненою митною вартістю) разом з ВМД, за якою здійснено митне оформлення товару, зберігаються митним органом. На новому бланку ДМВ (примірники митниці), заповненому декларантом, посадовою особою митного органу зверху вчиняється запис "Митна оцінка товарів", який завіряється особистою номерною печаткою та підписом посадової особи митного органу, та вказується дата здійснення розрахунків.