На запити митних органів щодо механізму застосування положень статті 172 Митного кодексу України в частині реалізації товарів та нарахування податків і зборів повідомляємо.

Відповідно до частини п'ятої статті 172 Митного кодексу України товари, зазначені у частинах першій-четвертій цієї статті, реалізуються на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі в порядку, установленому законодавством.

Згідно з частиною шостою статті 172 Митного кодексу України реалізація здійснюється з нарахуванням усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначених товарів через митний кордон України, за ставками, чинними на день реалізації на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі в порядку, установленому законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) не можуть установлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Тому при нарахуванні відповідного податку чи збору (обов'язкового платежу) необхідно керуватися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з питань адміністрування цього податку чи збору.

Водночас, звертаємо увагу, що одними з основних принципів оподаткування в Україні є такі:

обов'язковість - упровадження визначених на підставі достовірних даних про об'єкт оподаткування норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ураховуючи ці принципи, для визначення сум податків та зборів (обов'язкових платежів), що підлягають справлянню в кожному конкретному випадку, потрібно з'ясувати повні дані про об'єкт оподаткування (код за УКТЗЕД, митну вартість, країну походження тощо), особливості застосування ставок податків та зборів (обов'язкових платежів) (зокрема, хто виступає їх платником: юридична чи фізична особа), а також базу для їх нарахування згідно із законодавством.

Звертаємо увагу, що частинами першою-четвертою статті 172 Митного кодексу України регламентовано правові засади здійснення митними органами розпорядження товарами та визначено категорії товарів, що підлягають такому розпорядженню. За правовим режимом ці товари умовно можуть бути поділені на такі категорії:

1. Товари, що перейшли у власність держави внаслідок:

відмови власника на користь держави;

конфіскації за рішенням суду.

2. Товари, що зберігаються під митним контролем (крім зазначених у пункті 1 частини першої статті 166 Митного кодексу України) та за якими власник або вповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання.

3. Товари, які швидко псуються або мають обмежений термін зберігання, - предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до Митного кодексу України.

Реалізація згаданих товарів матиме такі особливості:

Питання застосування ставок мита на товари, що ввозяться на митну територію України та вивозяться за межі цієї території, визначається Законом України "Про Єдиний митний тариф". Згідно з пунктом "г" частини першої статті 19 цього Закону товари, що підлягають оберненню у власність держави, звільняються від сплати мита. Отже, при реалізації товарів, що обертаються у власність держави, мито не нараховується.

Відповідно до положень статей 4 і 6 Закону України "Про податок на додану вартість" на товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, ставка податку на додану вартість становить 20 відсотків бази оподаткування (договірної (контрактної) вартості таких товарів, не меншої митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням: витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів; плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів; акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування). Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України на товари в митному режимі відмови на користь держави не нараховуються і не справляються податки та збори, до цих товарів не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

Таким чином, у разі здійснення реалізації товарів, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника на користь держави чи внаслідок конфіскації за рішенням суду, вищезазначені податки та збори не справляються.

Підприємствами - організаторами митних аукціонів (або іншими підприємствами торгівлі), якими були реалізовані товари, кошти, отримані від їх реалізації, за вирахуванням суми комісійної винагороди перераховуються на депозитний рахунок митниці, якою в подальшому перераховуються до відповідного бюджету.

Звертаємо увагу, що закінчення строку зберігання товарів під митним контролем не є підставою їх переходу у власність держави. Законодавством надано митним органам лише право реалізації таких товарів з метою вивільнення складів, відшкодування збитків, пов'язаних зі зберіганням, та справляння належних податків та зборів.