У зв'язку з численними зверненнями фізичних осіб - підприємців стосовно правомірності дій виконавчої дирекції Фонду щодо застосування норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 (далі - Порядок), для добровільно застрахованих осіб Міністерство соціальної політики повідомляє.

Міністерство листом від 11.03.2011 N 2476/0/14-11/18 рекомендувало виконавчій дирекції Фонду з метою соціального захисту добровільно застрахованих осіб не брати до уваги перерву у страхуванні осіб, які у 2010 році були добровільно застраховані або застраховані через сплату єдиного податку, та через зміну законодавства та перехід до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування уклали договори добровільного страхування в січні 2011 року.

Проте до Міністерства і надалі надходять численні звернення від фізичних осіб - підприємців, які протягом декількох років до 2011 року були застраховані у Фонді через сплату єдиного податку, щодо відмови їм у наданні матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за страховими випадками, що настали у 2011 році.

У разі, якщо добровільно застрахована особа сплачувала єдиний податок до кінця 2010 року і в січні 2011 року до настання страхового випадку уклала Договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - Договір), через сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в порядку, встановленому законодавством, то така особа, у разі настання у неї в січні 2011 року страхового випадку, має право на матеріальне забезпечення, оскільки цей період не переривали підприємницьку діяльність та вважається такою, що не переривала участі у страхуванні.

При розрахунку страхових виплат у такому випадку в розрахунковий період увійдуть лише місяці 2010 року, а середньоденний дохід обчислюється відповідно до пункту 19 Порядку.

У разі, якщо добровільно застрахована особа сплачувала єдиний податок до кінця 2010 року, але через неволодіння інформацією про зміну законодавства або з інших причин уклала Договір в лютому чи в наступних місяцях 2011 року (до настання страхового випадку), то період з січня до місяця укладання договору є перервою у страхуванні. Оскільки в цей період особа не була застрахованою на добровільних засадах, що передбачено законодавством, але підприємницьку діяльність не припиняла, то місяці без сплати внесків з розрахункового періоду виключаються.

У такому випадку в розрахунковий період увійдуть місяці 2010 року, за які відрахування на соціальне страхування здійснювалося з єдиного податку, та місяці 2011 року з місяця укладання Договору.

Середньоденний дохід, з якого призначаються страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, в такому випадку обчислюватиметься шляхом ділення суми доходу, розрахованого зарахуванням пункту 19 Порядку (місячний дохід розраховується як розмір єдиного податку за розрахунковий період, що сплачувала особа, помножений на відсоток суми встановленого розміру податку, що перераховано до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та поділений на розмір страхового внеску на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням та доходу, з якого сплачуються внески (єдиний внесок), на кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Відповідно до статті 983 Цивільного кодексу України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено Договором.