У зв'язку з численними запитами платників податків стосовно застосовування окремих норм статті 18 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки (далі - Положення), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 01.03.2001 р. N 81 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2001 р. за N 281/5472, Державна податкова адміністрація України спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності повідомляє.

Верховною Радою України майже одночасно прийняті три закони, які передбачають списання і реструктуризацію податкового боргу підприємствам окремих галузей економіки: Закон України від 18.01.2001 р. N 2237 "Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства та реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу", Закон України від 18.01.2001 р. N 2239-III "Про внесення змін до Закону України "Про списання заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) платників податків у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств", Закон України від 11.01.2001 р. N 2211-III "Про визнання бронетанкової галузі однією з пріоритетних у промисловості України та заходи щодо надання їй державної підтримки".

У той же час з 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який також врегульовує процедуру списання і реструктуризації податкової заборгованості суб'єктів господарської діяльності всіх галузей економіки та є спеціальним законом з питань оподаткування.

Пунктом 19.6 статті 19 цього Закону визначено, що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Відповідно до Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, при списанні та/або реструктуризації податкової заборгованості всіх платників податків необхідно керуватися вимогами статті 18 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У разі якщо платнику податків вже проведено списання податкового боргу відповідно до пункту 18.1 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", але на нього поширюються і норми Закону України від 18.01.2001 р. N 2239-III, органи державної податкової служби додатково списують податкову заборгованість згідно з Порядком, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 р. N 104 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 07.05.2001 р. за N 403/5594.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 р. N 81 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2001 р. за N 281/5472, списання та/або розстрочення податкового боргу (з урахуванням пені та штрафних санкцій за їх наявності) органами державної податкової служби проводиться щодо податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Пунктом 3.1 Положення зазначено, що суми податкового боргу, які підлягають списанню та/або розстроченню визначаються за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби.

При цьому, в процесі здійснення процедури списання (розстрочення) податкового боргу залишились не списаними та не розстроченими значні суми заборгованості платників податків перед бюджетами, які не контролюються органами державної податкової служби (збір до Державного інноваційного фонду; відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування, збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інші). В окремих випадках не існує навіть органу виконавчої влади, який здійснює контроль за обліком та надходженням зазначених платежів. Так, наприклад, Указом Президента України від 15.12.99 р. N 1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" ліквідовано Державний інноваційний фонд України.