Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді Кобилянського К. М., суддів: Клочкової Н. В., Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Голод А. С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1) Пенсійного фонду України, 2) Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, 3) Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва про визнання незаконною постанови правління Пенсійного фонду України від 10.12.2012 N 24-1 та скасування рішень N 945 від 14.02.2013, N 6028/08 від 18.03.2013, N 10295/09-10 від 22.04.2013, за участю: позивача: ОСОБА_1, представника відповідача-1: Яроцького Я. А., представника відповідача-2: Шніпко Д. О., представника відповідача-3: Пеньківської О. В.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.07.2013 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Пенсійного фонду України (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач-2), Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (далі - відповідач-3) у якій з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконною постанову правління Пенсійного фонду України від 10.12.2012 N 24-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 N 22-2" (далі - Постанова N 24-1) у частині зміни граничного терміну подачі звітів до органів Пенсійного фонду, визнати протиправними і нечинними та скасувати рішення N 945 від 14.02.2013 УПФУ в Шевченківському районі міста Києва, рішення N 6028/08 від 18.03.2013 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, рішення N 10295/09-10 від 22.04.2013 Пенсійного фонду України.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Постанова N 24-1 порушує його права на подання звітності, оскільки звужує строк для такого подання з 01 квітня року, наступного за звітним періодом, до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Крім того, позивач посилався на те, що він є адвокатом, тобто належить до самозайнятих осіб, для яких термін подання звітності встановлено до 01 травня року, наступного за звітним. З цих підстав вважає застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту за 2012 рік протиправним. Щодо рішень відповідача-1 та відповідача-2, прийнятих за результатами розгляду скарг, позивач зазначив, що вони є протиправними, оскільки відповідачі надали правової оцінки обставинам, викладеним у скаргах позивача.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили та просили у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначили, що Постанова N 24-1 була оприлюднена та зміни внесені нею набрали чинності у встановленому законом порядку, а вимоги про визнання незаконною її в частині зміни граничного строку подання звітності, встановленого у п. 3.2 Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 N 22-2 (далі - Порядок N 22-2), є необґрунтованими та викликані виключно фактом пропуску позивачем терміну подання звітності.

Відповідачі вказали на те, що ОСОБА_1 порушив граничний термін подання звітності за 2012 рік, що стало підставою для застосування штрафної санкції рішенням N 945 від 14.02.2013. У скаргах на вказане рішення позивач не навів доводів, що спростовували б встановлене порушення ним законодавства, а тому рішення відповідача-1 від 22.04.2013 N 10295/09-10 та відповідача-2 від 18.03.2013 N 6028/08, прийняті за результатами розгляду скарг, є правомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 31.05.2010, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_2, копія якого наявна в матеріалах справи. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012, належить до третьої групи платників єдиного податку зі ставкою 5 відсотків від доходу, на підтвердження чого надав копію свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3.

14.02.2013 ОСОБА_1 подав до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік.

Як зазначив позивач, під час подання звіту йому стало відомо про те, що з 2013 року змінилися умови (зокрема в частині термінів) для подачі звітних документів, а саме, з 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом, змінено на 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва склало акт від 14.02.2013 та винесло рішення від 14.02.2013 N 945, яким на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у зв'язку із несвоєчасним поданням звітності за 2012 рік застосувало до ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, за результатом розгляду якої винесено рішення від 18.03.2013 N 6028/08 про залишення скарги без задоволення, а рішення від 14.02.2013 N 945 - без змін.

Позивач оскаржив рішення відповідача-3 від 14.02.2013 N 945 та рішення відповідача-2 від 18.03.2013 N 6028/08 до Пенсійного фонду України. За результатами розгляду даної скарги відповідач-1 прийняв рішення від 22.04.2013 N 10295/09-10 про залишення скарги позивача без задоволення, а оскаржуваних рішень відповідача-3 та відповідача-2 без змін.

Не погоджуючись із наведеними рішеннями відповідачів, а також вважаючи незаконною постанову правління Пенсійного фонду України від 10.12.2012 N 24-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 N 22-2", позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що для позивача звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до п. 3.2 р. III Порядку N 22-2 , в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 23.06.2011 N 18-1, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.

10.12.2012 постановою правління Пенсійного фонду України N 24-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року N 22-2" постановлено внести до постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 N 22-2 зміни, згідно яких, зокрема, п. 3.2 викладено в наступній редакції: "фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. При цьому звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку."

Постанова Пенсійного фонду України N 24-1 від 10.12.2012 була опублікована в Офіційному віснику України 15.01.2013 N 1. Отже, внесені нею зміни стосовно строків подання звітності до Пенсійного фонду були оприлюднені та набрали чинності у відповідності до вимог законодавства.

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що він дізнався про зміну терміну подання звітності під час подання відповідачу-3 звіту за 2012 рік, оскільки постанова Пенсійного фонду України N 24-1 від 10.12.2012, якою внесено зазначені зміни, оприлюднена у встановленому законодавством порядку 15.01.2013, а також термін подання звіту зазначено безпосередньо у формі звіту на першому аркуші.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що він є адвокатом, а тому до нього мають застосовуватись положення п. 3.4 Порядку N 22-2, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.4 Порядку N 22-2 фізичні особи - підприємці, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками або підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом.