До Державної податкової адміністрації України останнім часом надходять в значній кількості запити підлеглих податкових органів, підприємств, громадських організацій щодо надання роз'яснення положень чинного валютного законодавства при вирішенні питань застосування до суб'єктів підприємництва відповідальності при виконанні ними договорів комісії.

В зв'язку з цим надаємо наступні роз'яснення стосовно порядку застосування деяких норм валютного законодавства.

1) Щодо необхідності отримання ліцензії НБУ при перерахуванні іноземної валюти комітенту-резиденту від комісіонера-резидента за реалізовані ним товари нерезидентам.

Згідно з пп."г" п.4 ст.5 Декрету КМУ від 19.02.93 за N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ліцензії потребує операція з використанням іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Пунктом 1.3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 за N 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за N 209/4430, визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.98 за N 527 (підпункт 6.1.2 пункт 6.1), визначено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України.

Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є розрахунки, зокрема, між юридичними особами - нерезидентами та юридичними особами - резидентами через юридичних осіб - резидентів посередників відповідно до договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до чинного законодавства України.

Цією Інструкцією (пп.6.6.1 п.6.1) визначено, що на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються кошти, зокрема через розподільчі рахунки, перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам - суб'єктам господарської діяльності, за дорученням яких на підставі договорів, в тому числі комісії, здійснено продаж товарів (робіт, послуг).

Таким чином, виходячи з режиму використання поточних рахунків в іноземній валюті, розрахунки (в тому числі і в іноземній валюті) між резидентами-комітентами з резидентами посередниками (комісіонерами), якими здійснено продаж товарів (робіт, послуг) нерезидентам, не є поточними торговельними операціями в іноземній валюті, оскільки в даному випадку іноземна валюта не використовується як засіб платежу, так як виручка в іноземній валюті та товари (роботи, послуги) відповідно до діючого законодавства не є власністю резидентів-комісіонерів (ст.398 Цивільного кодексу України) і ними здійснюється лише перерахування за належністю іноземної валюти, що надійшла на їхні рахунки від нерезидентів як оплата за експортовані товари.

Враховуючи вищевикладене, здійснення операції перерахування комісіонером іноземної валюти резидентам-комітентам, за дорученням яких ним здійснено продаж товарів (робіт, послуг) нерезиденту, не потребує ліцензії відповідно до пп."г" п.4 ст.5 Декрету КМУ від 19.02.93 за N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Аналогічну позицію стосовно необхідності отримання ліцензії при здійсненні зазначених операцій викладено і Національним банком України в листі від 02.06.2000 за N 28-110/1941-3601.

2) Стосовно необхідності отримання ліцензії НБУ при оплаті в іноземній валюті резидентом-комітентом комісійної винагороди комісіонеру-резиденту.

Згідно з ст.406, 408 Цивільного кодексу України, по виконанні доручення комісіонер вправі одержати від комітента винагороду, отримати відшкодування витраченої ним по виконанню доручення суми і якщо ним прийнято на себе поруку за виконання угоди третьою особою, то за цю поруку одержувати від комітента окрему винагороду.

Утримання комісіонером-резидентом зазначеної винагороди в іноземній валюті і виручки в іноземній валюті, що надійшла на його поточні валютні рахунки від нерезидента як оплата за експортовані товари і яка підлягає перерахуванню комітенту-резиденту, за дорученням якого було здійснено продаж зазначених товарів (робіт, послуг), є розрахунком комітента з комісіонером за надані останнім послуги, виконані роботи по реалізації товарів.