Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого, судді - Саприкіної І.В., суддів: Белової Л.В., Попович О.В., при секретарі: Бадріашвілі К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційних скарг Президента України на ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2008 року та 20.10.2008 року по справі за позовом Б.О.В. до Президента України, Державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Міністр юстиції України, Голова Державної судової адміністрації, Голова Вищого адміністративному суду України, про визнання Указу незаконним та протиправним, а також матеріали апеляційної скарги Президента України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2008 року по справі за позовом П.А.В. до Президента України, Державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Міністр юстиції України, Голова Державної судової адміністрації, Голова Вищого адміністративному суду України, про визнання указу незаконним та протиправним,

Б.О.В., як голова Окружного адміністративного суду м. Києва, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адмінпозовом до Президента України, Державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Міністр юстиції України, Голова Державної судової адміністрації, Голова Вищого адміністративному суду України, про визнання незаконними та протиправними указів Президента України N 922/2008 від 13.10.2008 року "Питання мережі та кількісного складу суддів адміністративних судів України", N 941/2008 від 16 жовтня 2008 року "Про вдосконалення мережі адміністративних судів України", N 942/2008 "Про переведення суддів", визнання незаконними дій державного реєстратора Печерської РДА щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів про проведення державної реєстрації юридичних осіб - Центрального окружного адміністративного суду м. Києва та Лівобережного окружного адміністративного суду м. Києва, скасування державної реєстрації згаданих установ.

В свою чергу, керівник апарату Окружного адміністративного суду м. Києва П.А.В. також звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адмінпозовом до Президента України, треті особи: Міністр юстиції України, Голова Державної судової адміністрації, Голова Вищого адміністративному суду України, про визнання незаконними та протиправними указів Президента України N 922/2008 від 13.10.2008 року "Питання мережі та кількісного складу суддів адміністративних судів України".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2008 року було задоволено клопотання Б.О.В. про забезпечення адміністративного позову, зокрема, зупинено дію Указу Президента України "Питання мережі та кількісного складу суддів адміністративних судів України" N 922/2008 від 13 жовтня 2008 року; та заборонено ДСА України здійснювати повідомлення про початок діяльності Центрального окружного адміністративного суду міста Києва та Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва через загальнодержавні та відповідні місцеві офіційні друковані видання; заборонено вчиняти дії, спрямовані на ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва та утворення Центрального окружного адміністративного суду міста Києва та Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року задоволено клопотання Б.О.В. про забезпечення позову, а саме: зупинено дію указів Президента України N 941/2008 від 16 жовтня 2008 року "Про вдосконалення мережі адміністративних судів України" та N 942/2008 від 17 жовтня 2008 року "Про переведення суддів", заборонено переведення та призначення суддів до Центрального окружного адміністративного суду міста Києва і Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва; заборонено Державній судовій адміністрації України здійснювати повідомлення про початок діяльності Центрального окружного адміністративного суду міста Києва та Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва через загальнодержавні та відповідні місцеві офіційні друковані видання; заборонено здійснення дій направлених на виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію Окружного адміністративного суду м. Києва; зупинено дію свідоцтв про державну реєстрацію Центрального окружного адміністративного суду міста Києва і Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва, заборонено здійснення дій направлених на взяття на облік органами статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондами соціального страхування Центрального окружного адміністративного суду міста Києва і Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва, а також заборонено здійснення дій, направлених на отримання дозволу на виготовлення печатки та на відкриття розрахункових рахунків вказаних юридичних осіб.

21.10.2008 року Київський окружний адміністративний суд задовольнив клопотання П.А.В. про забезпечення її адміністративного позову шляхом зупинення дії указів Президента України N 941/2008 від 16 жовтня 2008 року "Про вдосконалення мережі адміністративних судів України" та N 942/2008 від 17 жовтня 2008 року "Про переведення суддів"; заборони переведення та призначення суддів до Центрального окружного адміністративного суду міста Києва і Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва; заборонено Державній судовій адміністрації України здійснювати повідомлення про початок діяльності Центрального окружного адміністративного суду міста Києва та Лівобережного окружного адміністративного суду міста Києва через загальнодержавні та відповідні місцеві офіційні друковані видання; заборони здійснювати дії, спрямовані на ліквідацію Окружного адміністративного суду м. Києва та утворення Центрального окружного адміністративного суду м. Києва і Лівобережного адміністративного суду м. Києва.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач - Президент України подав апеляційні скарги, в яких просить апеляційну інстанцію скасувати незаконні, на його думку, ухвали суду першої інстанції та постановити нові про відмову в задоволенні клопотань позивачів про забезпечення їх позовів. В своїх апеляційних скаргах апелянт посилається на необ'єктивність, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи ту обставину, що обома позивачами заявлені фактично аналогічні позовні вимоги, тобто предмет спору в даних правовідносинах один і той же; вимоги, викладені в клопотаннях про забезпечення позову, за своєю суттю є також аналогічними, в зв'язку з чим апеляційна інстанція не вбачає підстав окремо переглядати оскаржувані ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15, 20 та 21 жовтня 2008 року та знаходить за необхідне об'єднати дані апеляційні провадження в одне з постановленням єдиного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Президента України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2008 року не підлягає задоволенню, апеляційна скарга на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 року підлягає частковому задоволенню з скасуванням зазначеної ухвали в частині зупинення дії Указу Президента України N 942/2008 року від 17.10.2008 року "Про переведення суддів", заборони переведення та призначення суддів до Центрального окружного адміністративного суду м. Києва і Лівобережного окружного адміністративного суду м. Києва, апеляційна ж скарга Президента України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2008 року підлягає задоволенню з скасуванням оскаржуваної ухвали в повному обсязі, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, ... при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, ... (ч. 1 ст. 2 КАС України) .

Апеляційна інстанція не погоджується з правовим обґрунтуванням апеляційної скарги, що оскаржувані укази Президента України не можуть бути предметом розгляду адміністративного судочинства, а повинні бути віднесені до компетенції Конституційного Суду України.

При цьому судова колегія виходить з наступного: Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість оскарження рішень (у вигляді указів), дій чи бездіяльності Президента України (ст. 24 ч. 1 КАС України) , що повністю спростовує позицію представника апелянта. Питання підвідомчості конкретного позову при наявності правового регулювання таких спорів нормами КАС України може бути вирішено судом першої інстанції при розгляду спору по суті за дослідженням правового обґрунтування позовних вимог, але ніяким чином не при розгляді питання щодо правомірності забезпечення такого позову.

Виходячи із змісту ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Судова колегія не може прийняти правову позицію апелянта, що при постановленні одноособово суддею ухвали про забезпечення позовів були суттєво порушені права Президента України та порушений принцип рівності сторін при вчиненні судочинства. До такого висновку суд приходить з наступного: