Державна податкова адміністрація України розглянула лист і в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно з пп. 7.6.3 Закону України від 28.12.94 N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "витрати" розуміється сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Водночас відповідно до пп. 9.6.2 Закону України від 22.05.03 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. Тобто Закон встановлює єдиний (виключний) випадок врахування витрат - витрати мають бути понесені (фактично проведені, здійснені) і не обумовлює можливість врахування будь-яких інших витрат, зокрема, нарахованих.

Крім того, відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" нарахування є категорією бухгалтерського обліку і застосовується виключно суб'єктами господарювання, які зобов'язані вести бухгалтерський облік згідно із законодавством.

Відповідно до п. 22.2 ст. 22 Прикінцевих положень Закону у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону. Крім того, пріоритетність Закону стосовно використаної в ньому термінології встановлюється п. 1.21 ст. 1 Закону, згідно із яким визначення термінів можуть використовуватися у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать цьому Закону. Отже, щодо витрат, які можуть прийматися при розрахунку інвестиційного прибутку, слід приймати до уваги лише норми, встановлені Законом, тобто витрати понесені.

Щодо визначення економічної сутності терміна "витрати", то відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 "Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку", то витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Власним капіталом згідно з законодавством є власні грошові ресурси (кошти), тобто готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання (Мінфін, Положення "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" від 31.03.1999 N 87.