В доповнення до листа Державної митної служби України від 15.05.08 N 11/2-15/5328-ЕП надаємо наступні роз'яснення.

Відповідно до статті 88 Митного кодексу України від 11.07.02 N 92-IV декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур, сплатити податки і збори.

Статтею 87 цього ж Кодексу визначено, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Згідно зі статтею 176 Митного кодексу України митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Відповідно до статті 179 зазначеного Кодексу Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них до митного оформлення. Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів і транспортних засобів у будь-якому митному органі України. Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, у разі якщо підприємство визнано митним брокером (посередником) та у договорі передбачено, що власник товару уповноважує його повністю здійснити всі процедури по декларуванню та сплаті митних платежів, то воно має право сплачувати митні платежі при митному оформленні товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 62 Кодексу законів про працю України визначено, що надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Відповідно до статті 54 цього Кодексу нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. При цьому, згідно з нормами статті 67 при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (стаття 67 вказаного Кодексу).

Разом з цим, статтею 73 зазначеного Кодексу встановлені святкові і неробочі дні:

1 січня - Новий рік