Міністерство економіки України надає офіційні роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" з урахуванням змін, внесених народними депутатами України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави" (N 2664 від 16.06.2005).

Зазначений Закон N 2664 від 16.06.2005 офіційно був опублікований 22 липня 2005 року в газеті "Голос України". Зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон), крім змін до статті 38 Закону, набувають чинності з 23 серпня 2005 року. Зміни до статті 38 Закону набули чинності з 22 липня 2005 року.

Звертаємо увагу, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в Законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи, що така вказівка у вказаному Законі N 2664 відсутня, вважається, що його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів господарювання (насамперед, замовників і виконавців), які склалися до 23.08.2005 року.

Таким чином, якщо процедура закупівлі розпочата до дати набрання чинності Закону, то вона здійснюється до свого завершення відповідно до встановленого на день початку процедури закупівлі порядку. Днем початку процедури закупівлі вважається:

1) для процедур відкритих і двоступеневих торгів - день відправлення для публікації оголошення про проведення торгів;

2) для процедур торгів з обмеженою участю та закупівлі в одного постачальника - день відправлення запрошення до участі у процедурі;

3) для процедури запиту цінових пропозицій - день відправлення запиту на участь у процедурі запиту цінових пропозицій.

Щодо термінології Закону

Стаття 1 Закону доповнена новими термінами: генеральний замовник; закупівля на засадах міжвідомчої координації; кваліфікаційна документація і кваліфікаційна пропозиція (документація і пропозиція, що готуються у разі проведення попередньої кваліфікації); строк дії тендерної (цінової) пропозиції.

Крім того, зміни торкнулися поняття "замовник торгів" та "державна закупівля". Так, замовником є розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації, а державною закупівлею - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації.

Таким чином, законодавчо встановлено можливість проведення процедур закупівель тендерним комітетом розпорядника державних коштів вищого рівня (генерального замовника) для укладення договорів розпорядниками нижчого рівня в межах застосування механізму міжвідомчої координації.

Розширено та конкретизовано визначення терміну "послуги", до яких віднесено також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій.

Із поняття терміну "тендерний комітет" вилучено норму щодо обов'язкового щорічного проходження навчання всіх членів тендерних комітетів. Натомість у статті 12 Закону передбачено проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель нових членів тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету. При цьому, повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки. Порядок організації навчання та підвищення кваліфікації визначається уповноваженим органом.

Щодо сфери застосування Закону

Вартісні межі, що застосовуються в Законі в основному змінені з іноземної валюти (євро) на національну (гривня).

Зокрема, нижня вартісна межа, починаючи з якої з 23 серпня 2005 року необхідно застосовувати процедури закупівлі, становитиме 30 тисяч гривень (у разі придбання товарів або послуг) та 300 тисяч гривень (у разі закупівлі робіт).

Однією з найважливіших новацій Закону є розширення кола суб'єктів, які повинні застосовувати норми цього Закону при здійсненні закупівель товарів, робіт, послуг.

Так, Законом встановлений обов'язковий порядок застосування процедур, визначених цим Законом до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, обмежень щодо джерела фінансування таких закупівель не встановлено (тобто це стосується і закупівель за власні кошти вказаних суб'єктів), однак особливості таких закупівель обов'язково повинні бути визначені окремою постановою Кабінету Міністрів України. Таким чином, до затвердження рішення Уряду про визначення особливостей та порядку застосування процедур державних закупівель вказаною категорією державних суб'єктів господарювання порядок здійснення закупівель за їх власні кошти може визначатися керівними органами управління таких підприємств (товариств).

Зазначений порядок наразі опрацьовується у відповідних міністерствах для подання до Кабінету Міністрів України.

Щодо планування державних закупівель

Закон доповнено новою статтею 2 (2) "Стадії державних закупівель та їх планування".

Згідно цієї статті закупівлі повинні здійснюватися відповідно до річного плану, який затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів).

Річний план повинен бути надісланий до уповноваженого органу та оприлюднений в інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.

Щодо спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг

Змінами до статті 3 Закону визначено, що функції уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (далі - уповноважений орган) здійснюються центральним органом виконавчої влади, який є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.

Відповідно до Указу Президента України від 23 жовтня 2000 року N 1159/2000 "Про Міністерство економіки України" головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України є Мінекономіки України.

Таким чином уповноваженим органом є Міністерство економіки України.

Змінами, внесеними до Закону, доповнено та уточнено перелік функцій спеціально уповноваженого органу.

Так, новою функцією, покладеною на уповноважений орган, є проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель.

Статтю 3 також доповнено нормами, якими розширено коло повноважень уповноваженого органу, зокрема, щодо визначення своїм рішенням форми річного плану закупівель за державні кошти; реєстру отриманих тендерних пропозицій; порядку проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та взаємодії з правоохоронними органами.

Наразі готується проект наказу Мінекономіки, яким будуть прийняті вказані рішення, а наказом Мінекономіки, МВС, СБУ від 29.07.2005 N 221/615/415 вже затверджено порядок взаємодії між цими органами щодо контролю у сфері державних закупівель.

Щодо змін, які стосуються порядку оприлюднення інформації про державні закупівлі

Згідно доповнень, внесених до частини першої статті 4 (1) Закону, замовник зобов'язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:

- річні плани державних закупівель (протягом 15 календарних днів з дати його затвердження);

- оголошення про закупівлю та її результати чи про проведення попередньої кваліфікації;

- протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій (протягом п'яти робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій);

- звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього (протягом 10 календарних днів з дати його затвердження);

- інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження до замовника (разом зі звітом про результати здійснення процедури закупівлі).

Крім цього, відповідно до частини другої статті 29 Закону, замовник зобов'язаний оприлюднити в інформаційній системі в мережі Інтернет акцепт та письмове повідомлення про результати торгів.

Замовники зобов'язані розміщувати перелічені вище документи послідовно принаймні в одній з інформаційних систем в мережі Інтернет. При цьому у цій інформаційній системі мають бути розміщені всі без винятку документи, що передбачені цією статтею. Вибір інформаційної системи здійснюється замовником на конкурентних засадах самостійно в порядку, визначеному самим замовником, а будь-який примус стосовно вибору тієї чи іншої системи не допускається.

Відповідно до змін, внесених до частини четвертої статті 4 (1) , замовник оприлюднює інформацію про державні закупівлі в інформаційних системах в мережі Інтернет шляхом її направлення до таких систем у паперовому або електронному вигляді.

Відповідно до положень нової статті 4 (2) інформаційна система у мережі Інтернет повинна:

- мати технічний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;

- забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

- мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

- використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

- мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

- виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4 (1) Закону (зокрема: бути сукупністю програмних засобів з власною адресою в мережі Інтернет, забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів, забезпечує збирання, накопичення, передачу та обробку інформації щодо державних закупівель замовників з усіх адміністративно-територіальних одиниць України; відповідати встановленим законодавством вимогам щодо захисту державної інформації);

- надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line (у режимі реального часу) відповідно до вимог, визначених цим Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель.

Згідно положень статті 4 (2) уповноважений орган зобов'язаний вести перелік інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають зазначеним вище вимогам. До затвердження переліку замовники торгів самостійно вибирають інформаційні системи в мережі Інтернет для розміщення в них інформації, відповідно до вимог, встановлених Законом, у тому числі з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 N 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади".

Також Мінекономіки вважає за доцільне головним розпорядникам бюджетних коштів вжити відповідні заходи щодо технічного та криптографічного захисту інформації власних інформаційних систем згідно з законодавчими нормами, встановленими ДСТСЗІ СБУ, а саме - Положенням про державну експертизу в сфері технічного захисту інформації, затвердженим наказом ДСТСЗІ СБУ від 29.12.99 N 62.

Щодо публікації оголошень про здійснення закупівлі

Новелою статті 8 Закону є запровадження ще одного офіційного видання, в якому публікуються оголошення про заплановану закупівлю чи проведення попередньої кваліфікації учасників інформаційного бюлетеня, який видає Тендерна палата України. У зв'язку з цим зазнали змін також статті 17, 18 Закону.

Таким чином, замовник може опублікувати оголошення про заплановану закупівлю чи проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель", або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України.

Слід звернути увагу, що при виявленні фактів невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет вищезазначені редакції мають право не приймати оголошення для публікації.

Щодо умов захисту вітчизняного ринку

Стаття 6 Закону викладена у новій редакції, яка зокрема:

- доповнена положеннями, що передбачають надання преференційної поправки до ціни тендерної пропозиції, поданої не тільки підприємствами громадських організацій інвалідів та кримінально-виконавчої системи, а і підприємствами всіх форм власності, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік;

- доповнена положеннями, які передбачають, що у випадках закупівлі переліку товарів, робіт і послуг, визначених Кабінетом Міністрів України, що закуповуються у підприємств, які переважно використовують працю інвалідів, розпорядники державних коштів зобов'язані запрошувати до таких закупівель виключно підприємства громадських організацій інвалідів, підприємства всіх форм власності, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, якщо вони є виробниками таких товарів, робіт і послуг;

- надає виключне право участі у закупівлі сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва вітчизняним товаровиробникам сільськогосподарської продукції. Зазначена норма застосовується у разі коли замовником у оголошенні чи запрошенні до тендеру предметом закупівлі визначається відповідна сільськогосподарська продукція вітчизняного виробництва. В іншому випадку участь у процедурі закупівлі мають право приймати всі заінтересовані суб'єкти підприємницької діяльності.

Щодо нової процедури закупівлі

Законом введена нова процедура здійснення закупівлі - торги із зменшенням ціни (редукціон), якою доповнено статтю 13. При цьому варто звернути увагу, що у відповідності до статті 14 Закону зазначена процедура визначена поряд з відкритими торгами основною процедурою здійснення державних закупівель, однак застосування редукціону має обмеження, оскільки можливе у разі закупівлі товарів чи послуг, для яких існує постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана вартість їх закупівлі перевищує 100 тисяч гривень.

Умови та порядок застосування процедури торгів із зменшенням ціни (редукціон) визначені в новому розділі III (1) "Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон)".

Щодо особливостей застосування деяких процедур закупівель