У зв'язку із чисельними запитами платників податків та державних податкових органів щодо віднесення до складу валових витрат орендаря витрат на сплату орендної плати, комунальних послуг, амортизаційних відрахувань, податку на землю Державна податкова адміністрація України повідомляє.

Законом України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підпункт 1.18.1 статті 1) визначено, що оперативний лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, який не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди. Основні фонди, передані в оперативний лізинг, залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Згідно з підпунктом 5.5.1 статті 5 вищенаведеного Закону України до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами або у вигляді орендної плати) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.10 названого Закону України до процентів включається платіж за використання майна, отриманого в користування. Тобто платіж за використання майна, отриманого в користування для ведення господарської діяльності, є орендною платою і включається до валових витрат орендаря.

Законом України "Про оренду державного майна" від 14 березня 1995 року N 98/95-ВР (пункт 2 статті 1) передбачено, що оренда об'єктів державної та комунальної власності регулюється цим Законом, договором оренди, іншими законами. Для розрахунку розміру орендної плати за орендовані нежитлові приміщення слід керуватися вказаним Законом України, а також Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року N 786, слід також користуватися роз'ясненням Фонду державного майна України від 5 грудня 1995 року N 10-22-8412 "Щодо змісту і порядку використання плати за оренду державного майна". Розмір орендної плати та її обмеження регулюються органами місцевої влади, яким підпорядковуються ці об'єкти комунальної власності.

Відповідно до пункту 3 Методики до орендної плати не включаються: оплата послуг, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати орендодавець, а також витрати на утримання орендованого майна. Також до суми орендної плати не включаються амортизаційні відрахування і витрати, пов'язані з відшкодуванням витрат орендодавця по сплаті податку на землю.

Пунктом 19 вищевказаного Закону зазначається, що річна орендна плата не може перевищувати п'яти відсотків вартості орендованого майна. Для бюджетних організацій розмір орендної плати не обмежується, але встановлюється не нижче від розмірів плати, встановленої місцевими органами влади (пункт 21 постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 року N 1033).

Водночас Законом України від 16 грудня 1997 року N 723/97-ВР "Про лізинг" (стаття 16) передбачено, що до складу лізингових платежів включаються й інші, ніж сума винагороди (орендної плати), витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу. Проте включення інших, крім орендної плати, витрат до складу валових витрат орендаря регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зокрема, стосовно питання амортизації, то згідно з підпунктом 8.5.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із внесеними змінами) балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду), тобто при оперативному лізингу амортизаційні відрахування здійснює тільки орендодавець, оскільки об'єкт оренди є його безумовною власністю.

Поряд із цим відповідно до підпункту 8.8.1 указаного Закону України у разі, коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за винятком вартості фактично проведених його поліпшень при застосуванні пункту 8.7 цього Закону.