За інформацією, що надходить до Митно-тарифного управління Держмитслужби, почастішали випадки недостовірного декларування умов (базису) поставки та необгрунтованих відрахувань по доставці товарів по території України (тобто від місця ввезення на митному кордоні до місця призначення) з ціни, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар, що ввозиться на митну територію України. Це призводить до заниження бази митного оподаткування та, внаслідок цього, зменшення надходжень митних платежів до Держбюджету.

З метою попередження митними органами подібних випадків та забезпечення єдиного підходу при прийнятті рішень щодо митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, інформуємо про єдину методику врахування витрат по доставці товарів по території України при визначенні митної вартості товарів.

Згідно чинного законодавства при визначенні митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, враховуються витрати на транспортування по доставці товару до місця його ввезення на митну територію України (перший український порт, авіапорт чи інше місце ввезення через митний кордон України, де цей товар розвантажується чи перевантажується). В тих випадках, коли у відповідності до обумовленого зовнішньоторговельним контрактом базису (умов) поставки цих товарів передбачено, що витрати на транспортування по митній території України входять до ціни угоди, при визначенні бази митного оподаткування ці витрати відраховуються.

Однак наявність в рахунках-фактурах (інвойсах) окремо виділених витрат по доставці товару до місця призначення згідно зовнішньоторговельного контракту не завжди є достатньою умовою для їх врахування при визначенні митної вартості, оскільки всі витрати повинні бути кількісно визначеними та документально підтвердженими.

Так, мають місце випадки, коли на підставі окремого приведення відповідних витрат в рахунку-фактурі (інвойсі) декларантом значно завищувалась вартість доставки товарів по території України, досягаючи при цьому більше половини загальної фактурної вартості товару.

Враховуючи на зазначене, заявлені декларантом відомості стосовно вартості доставки товару по території України повинні бути підтверджені документами, що дозволяють однозначно довести правомірність відрахувань від загальної фактурної вартості товару та визначити їх величину.

В якості документів, що можуть застосовуватися при підтвердженні витрат на доставку товарів, є документи, які, як правило, застосовуються в комерційній практиці для оформлення відповідних угод, а саме:

а) документ, що визначає відносини сторін в угоді по наданню послуг по доставці товарів від місця відправлення до місця призначення. Найчастіше в якості такого документа є угода на доставку вантажу, що містить відомості про осіб, що уклали зазначену угоду, предмет угоди, його вартість та умови оплати. При цьому в якості замовника послуг по доставці товарів може бути як продавець товарів, так і покупець, а в ряді випадків третя особа, що діє від імені або за дорученням одного з них (як правило, це експедиторські фірми);