Президія Верховної Ради СРСР

Затвердити Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, і ввести його в дію з 1 січня 1977 року.

Це Положення покликане забезпечувати додержання прав громадян сприяти зміцненню законності при здійсненні короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

Положення має своїм завданням установлення порядку короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, з метою вияснення причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до затриманого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Відповідно до статті 32 Основ кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік орган дізнання або слідчий вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, тільки при наявності однієї з таких підстав:

1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу як на таку, що вчинила злочин;

3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

При наявності інших даних, які дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, якщо ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особу підозрюваного.

Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання або слідчий зобов'язаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів дня і години, року і місяця, місця затримання, пояснень затриманого і часу складення протоколу. Протокол затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим.

Строк затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обчислюється з моменту доставлення цієї особи в орган дізнання чи до слідчого, а якщо затримання зазначеної особи провадиться на підставі постанови про затримання, винесеної органом дізнання або слідчим, то з моменту фактичного її затримання.

Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання або слідчий зобов'язаний протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове повідомлення прокуророві. Протягом сорока восьми годин з моменту одержання повідомлення про здійснене затримання прокурор зобов'язаний дати санкцію на взяття під варту або звільнити затриманого.

Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання або слідчий сповіщає її сім'ю, якщо місце її проживання відоме. При затриманні за підозрінням у вчиненні тяжкого злочину сповіщення сім'ї провадиться, якщо це не перешкоджатиме встановленню істини в кримінальній справі.

Про затримання неповнолітнього обов'язково сповіщаються його батьки чи особи, що їх заміняють.

Підставою для поміщення в місця тримання осіб, затриманих відповідно до кримінального і кримінально-процесуального законодавства Союзу РСР і союзних республік за підозрінням у вчиненні злочину, є протокол затримання.

Військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, направляють на гауптвахту з постановою органу дізнання або слідчого.

Осіб, затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, тримають у камерах для затриманих, а в окремих випадках і в інших приміщеннях, які спеціально обладнані для цих цілей і відповідають вимогам цього Положення.

Військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, тримають у камері для затриманих або на гауптвахті. Порядок тримання на гауптвахті військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, визначається цим Положенням і Статутами Збройних Сил СРСР, затверджуваними Президією Верховної Ради СРСР.

Особи, затримані за підозрінням у вчиненні злочину, несуть обов'язки і мають права, встановлені законодавством для громадян СРСР, з обмеженнями, передбаченими цим Положенням, а також такими випливають з режиму в місцях тримання затриманих.

Правове становище іноземних громадян та осіб без громадянства затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, визначається цим Положенням, іншими актами законодавства Союзу РСР, що передбачають права та обов'язки цих осіб під час перебування їх на території СРСР, а також міжнародними угодами Союзу РСР з іншими державами.

Осіб затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, піддають особистому обшуку, а при необхідності - дактилоскопіюванню і фотографуванню, про що складається протокол. Наявні у затриманих речі підлягають оглядові. Затриманим забороняється мати при собі гроші цінні речі, а також предмети і документи, які не дозволяється зберігати в місцях тримання затриманих. Вилучені у них гроші, цінні речі, згадані предмети і документи здаються на зберігання, про що складається протокол.

Осіб, затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, розміщують у камерах для затриманих з додержанням таких вимог ізоляції:

чоловіків тримають окремо від жінок;

неповнолітніх - окремо від дорослих; у виняткових випадках за санкцією прокурора в камерах, де тримають неповнолітніх, допускається тримання дорослих;

особливо небезпечних рецидивістів - окремо від інших осіб.

Осіб, затриманих за підозрінням у вчиненні одного й того ж злочину, за письмовою вказівкою особи, яка провадить дізнання, слідчого або прокурора тримають роздільно. За письмовою вказівкою особи яка провадить дізнання, слідчого або прокурора затриманих можуть тримати роздільно і на інших підставах.

Особи, затримані за підозрінням у вчиненні злочину, мають право:

знати, в чому їх підозрюють;

вимагати перевірки прокурором правомірності затримання; про заявлену вимогу адміністрація місця тримання затриманих негайно повідомляє прокурора;

оскаржити дії особи, яка провадить дізнання, слідчого або прокурора, давати пояснення і заявляти клопотання;

звертатися зі скаргами і заявами в державні органи, громадські організації і до службових осіб у порядку, встановленому статтею 13 цього Положення;