1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Л И С Т
13.05.2003 N 13-135/2059-3446
Територіальні управління
Національного банку України,
ОПЕРУ НБУ,
банки України та їх філії,
Асоціація українських банків
( Лист втратив актуальність на підставі Листа Національного банку N 29-213/5074-5078 від 21.05.2012 )
Щодо роз'яснення окремих положень Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України
З набранням чинності постанови Правління Національного банку України від 12.12.2002 N 502 "Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України" (далі - Інструкція) надаємо роз'яснення щодо окремих її положень.
1. Щодо необхідності погодження в територіальному управлінні Національного банку України (далі - територіальне управління) агентських угод, укладених між уповноваженими банками та юридичними особами, які отримали дозвіл на право відкриття пунктів обміну валюти до набрання чинності Інструкцією (пункт 2.6 Інструкції.
Вимога Інструкції щодо обов'язковості погодження агентських угод застосовується лише до тих угод, які укладаються банками (фінансовими установами) починаючи з дати набрання нею чинності. Агентські угоди, укладені до 16 березня 2003 року, погодженню, в порядку, визначеному п. 2.6 Інструкції, не підлягають. При реєстрації за цими угодами нових пунктів обміну валюти, банки не подають як копію самої угоди, так і висновку територіального управління про погодження агентської угоди, але в заяві, яка подається, робиться відмітка про те, що копія угоди між банком та агентом була надана раніше.
2. Щодо порядку реєстрації пунктів обміну валюти (пункт 2.8 Інструкції).
Норми цієї Інструкції щодо порядку реєстрації пунктів обміну валюти застосовуються до тих пунктів обміну валюти, що відкриваються після набуття чинності цією Інструкцією.
Перереєстрація свідоцтв (довідок) пунктів обміну валюти, зареєстрованих територіальними управліннями на момент набуття чинності Інструкцією (тобто до 16 березня 2003 року), не здійснюється.
3. Щодо прийняття банком (фінансовою установою) рішення про припинення роботи пункту обміну валюти (пункт 2.15 Інструкції.
Вимоги цього пункту застосовуються при прийнятті банком (фінансовою установою) рішення про повне припинення роботи (остаточне закриття) пункту обміну валюти, а не тимчасове призупинення його роботи у зв'язку із проведенням ремонту тощо.
Що стосується закриття пунктів обміну валюти агентів, то вимоги пункту 2.15 Інструкції розповсюджуються тільки у випадку досягнення домовленості сторін про дострокове розірвання агентської угоди. У разі відсутності домовленості сторін розірвання агентської угоди здійснюється в порядку встановленому чинним законодавством.
4. Щодо встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют у пунктах обміну валюти, які розташовані за однією адресою (пункт 3.2 Інструкції).
У пунктах обміну валюти одного банку (фінансової установи), які розташовані за однією адресою і час роботи яких протягом робочого дня співпадає, встановлюються однакові значення курсів купівлі та продажу іноземних валют на цей час.
У пунктах обміну валюти різних банків, розташованих за однією адресою, в один і той самий час протягом робочого дня значення курсів купівлі та продажу іноземних валют можуть бути різними.
5. Щодо можливості зміни курсів купівлі та продажу іноземних валют в пунктах обміну валюти протягом робочого дня (пункт 3.4 Інструкції).
Якщо пункт обміну валюти працює не більше 8 годин на добу, то встановлені на початку робочого дня курси купівлі та продажу іноземних валют, зміні не підлягають. Також у разі якщо операційний день касира перевищує 8 годин, встановлені курси валют не можуть бути змінені. Слід наголосити, що сертифіковані комп'ютерні системи для пунктів обміну валюти не дозволяють вносити нові значення курсів іноземних валют протягом робочої зміни касира.
Курси купівлі-продажу іноземних валют можуть змінюватися протягом робочого дня в пунктах обміну валюти, що працюють у 2-3 зміни, лише за умови зміни касирів після закінчення встановленого робочого часу (з початком роботи іншого касира).
6. Щодо обладнання пунктів обміну валюти технічними засобами для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків (додаток 1 до Інструкції).
У кожному пункті обміну валюти, незалежно від дати його реєстрації в територіальному управлінні, має бути один або декілька технічних засобів для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків, рекомендований перелік яких наведений у додатку 1 до Інструкції.

................
Перейти до повного тексту