1. Проведення судових автотехнічних експертиз в експертних установах системи Міністерства юстиції УРСР здійснюється відповідно до кримінально-процесуального і цивільного процесуального законодавства Союзу РСР і Української РСР, Положення про організацію проведення судових експертиз в експертних установах Міністерства юстиції СРСР, Типової інструкції про проведення судових автотехнічних експертиз в експертних установах системи Міністерства юстиції СРСР і цієї Інструкції.

2. Судова автотехнічна експертиза проводиться за завданням органів дізнання, слідства, прокуратури і судів у зв'язку з розслідуванням і розглядом кримінальних і цивільних справ.

3. Підставою для проведення судової автотехнічної експертизи є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, ухвала суду (постанова, ухвала судді) про призначення експертизи.

4. Судові автотехнічні експертизи проводяться співробітниками експертних установ (їх структурних підрозділів), які мають вищу спеціальну освіту і лише в порядку винятку - середню спеціальну освіту, обізнані в галузі автомототранспорту, міського електротранспорту та інших самохідних машин, дістали підготовку з судової автотехнічної експертизи і кваліфікацію судового експерта-автотехніка.

Кваліфікація експерта-автотехніка присвоюється співробітникам експертних установ системи Міністерства юстиції УРСР експертно-кваліфікаційними комісіями експертних установ (за списком, затвердженим МЮ СРСР).

Судові автотехнічні експертизи в установах системи Міністерства юстиції УРСР можуть проводитися також спеціалістами, що не є штатними співробітниками судово-експертних установ. На експертну діяльність позаштатних співробітників повністю поширюється ця Інструкція.

5. При проведенні експертизи експерт-автотехнік грунтує свої висновки на об'єктивній і всебічній оцінці результатів дослідження, проведених ним особисто відповідно до своїх спеціальних знань.

6. Судові автотехнічні експертизи проводяться як у приміщеннях експертних установ, так і поза ними (на місці дорожньо-транспортної події, в місцях перебування транспорту, залі судового засідання та ін.).

7. За порушення порядку проведення експертизи і несумлінне ставлення до обов'язків експерта, що не тягнуть кримінальної відповідальності, штатний експерт-автотехнік може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а позаштатний - виключений із списку осіб, допущених до проведення судових експертиз в експертних установах Міністерства юстиції УРСР.

8. В процесі проведення експертизи, якщо для цього є необхідні дані, експерт встановлює як за завданням органу, який призначив експертизу, так і з власної ініціативи обставини, котрі сприяли чи могли сприяти вчиненню дорожньо-транспортної події, порушенню правил безпеки руху та експлуатації транспорту, коли для цього потрібні спеціальні знання.

9. Об'єктами дослідження експерта-автотехніка є:

- автомототранспорт, міський електротранспорт, трактори й інші самохідні механізми, що брали участь у дорожньо-транспортній події;

- місце дорожньо-транспортної події;

- матеріали (документи, речові докази, деталі, механізми та ін.), які надаються в розпорядження експерта.

10. Предметом дослідження автотехнічної експертизи є пов'язані з механізмом дорожньо-транспортної події фактичні дані, що визначають технічний стан транспортного засобу, дорожню обстановку на місці події та дії учасників події, а також обставини, що сприяли виникненню події, які експерт-автотехнік може дослідити на основі своїх спеціальних знань.

До компетенції судового експерта-автотехніка входить вирішення таких завдань:

а) дослідження технічного стану причетних до події транспортних засобів з метою встановлення:

- причин і часу виникнення технічних несправностей;

- можливості виявлення технічної несправності до моменту настання дорожньо-транспортної події;

- причинно-наслідкового зв'язку між виявленою технічною несправністю транспортного засобу і фактом дорожньо-транспортної події (наїздом, зіткненням, перекиданням та ін.);

- технічної можливості запобігання події (наїздові, зіткненню, перекиданню та ін.) при технічному стані транспортного засобу на момент події;

- обставин, пов'язаних з технічним станом транспортних засобів, котрі сприяли чи могли сприяти виникненню дорожньо-транспортної події;

б) дослідження обстановки на місці дорожньо-транспортної події з метою встановлення та уточнення:

- обставин, пов'язаних з дорожньою обстановкою перед дорожньо-транспортною подією, які сприяли чи могли сприяти її настанню;

в) дослідження дій учасників дорожньо-транспортної події з метою:

- встановлення, як треба було діяти учасникам дорожньо-транспортної події в даній дорожній ситуації відповідно до технічних вимог правил безпеки руху та експлуатації транспорту;

- встановлення технічної сторони причинного зв'язку між діями учасників дорожньо-транспортної події, установлених як слідством (судом), так і експертом, і настанням конкретного факту дорожньо-транспортної події (наїзду, зіткнення, перекидання та ін.), у випадках, коли з'ясування цих зв'язків потребує спеціальних знань експерта-автотехніка;

г) дослідження механізму дорожньо-транспортної події або окремих її елементів на підставі даних, установлених слідчим шляхом і одержаних експертом у процесі дослідження, зокрема, з метою встановлення:

- напрямку дії сил між двома транспортними засобами, що зіткнулися (спільно з експертом-трасологом);

- швидкості руху транспортного засобу;

- гальмового і зупинного шляхів транспортних засобів;

- взаємного розташування транспортних засобів у різні моменти дорожньо-транспортної події;

- технічної можливості запобігання події (наїздові, зіткненню та ін.) в момент розвитку дорожньої ситуації, вказаної слідством і судом;

- часу подолання транспортним засобом певних ділянок шляху тощо;

- моменту, коли водій ще мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній події, і розташування перешкоди в цей момент.

Перед експертом-автотехніком можуть ставитися й інші питання, пов'язані з безпекою руху, експлуатацією шляхів, автомототранспорту, міського електротранспорту, тракторів та інших самохідних механізмів.

З дозволу особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора чи суду експерт може брати участь при проведенні слідчих дій, що здійснюються з метою встановлення і уточнення:

- значення коефіцієнтів, котрі характеризують рух транспортних засобів та інших об'єктів у місці дорожньо-транспортної події (коефіцієнт сцеплення, коефіцієнт котіння та ін.);

- траєкторії руху транспортних засобів до і після дорожньо-транспортної події;

- умов видимості та оглядовості з місця водія з врахуванням даних про дорожню обстановку в момент дорожньо-транспортної події.

11. Експерт-автотехнік зобов'язаний:

- дати об'єктивний висновок з поставлених перед ним питань на підставі проведених ним особисто досліджень відповідно до його спеціальних знань;

- повідомити в письмовій формі орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок, коли запитання, поставлені перед ним, виходять за межі його компетенції або наданого йому матеріалу недостатньо для дачі висновку, а доповнити його експертним шляхом неможливо;

- провести дослідження поданих на експертизу матеріалів, коли вони дозволяють вирішити хоч би частину поставлених перед ним запитань без одержання додаткових матеріалів, повідомивши у висновку про причини, що зробили неможливим розв'язання інших питань;

- з'явитися на виклик особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді) на допит для роз'яснення даного ним висновку;

- заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених у статтях 54, 62 КПК УРСР і статтях 18, 19, 20 ЦПК УРСР;

- не розголошувати даних попереднього слідства або дізнання без дозволу прокурора, слідчого чи особи, яка проводить дізнання;

- проводити експертизу у випадках, вказаних у законі, у присутності особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, а також обвинуваченого;

- забезпечити збереження одержаних для дослідження матеріалів справи і речових доказів;

- брати участь у розробленні заходів запобіжного характеру, спрямованих на зебезпечення безпечності руху та експлуатації транспорту;

- активно сприяти поліпшенню якості і скороченню строків проведення автотехнічних експертиз.

12. Експерт-автотехнік має право:

- знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової автотехнічної експертизи;

- бути присутнім з дозволу особи, котра проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді) при проведенні допитів та інших слідчих і судових дій, ставити допитуваним запитання, що стосуються предмета автотехнічної експертизи;

- викладати власноручно в протоколі його допиту відповіді на поставлені слідчим запитання для роз'яснення даного ним висновку;

- вказати у висновку на встановлені ним у ході експертного дослідження обставини, що мають значення для справи, з приводу яких перед ним не були поставлені запитання, але які стосуються галузі його спеціальних знань;

- оскаржити в установленому порядку дії або рішення особи, котра проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді), що порушують його права чи законні інтереси;

- знайомитися з протоколом допиту експерта і висловлювати по ньому свої зауваження, які обов'язково заносяться до протоколу;

- давати висновок і відповіді при допиті рідною мовою, коли він не володіє мовою, якою ведеться судочинство;

- користуватися послугами перекладача, призначуваного органами дізнання, слідчим або судом.

13. Експерт-автотехнік не вправі:

- досліджувати матеріали справи, що не стосуються предмета судової автотехнічної експертизи;

- збирати і вилучати самостійно необхідні для дачі висновку вихідні дані, відсутні в справі;

- приступати до проведення експертизи без вказівки керівника експертної установи (структурного підрозділу);

- розглядати у висновку питання, що стосуються правової оцінки дій водія та інших учасників дорожньо-транспортної події;

- відповідати на запитання про порушення (відповідність чи невідповідність дій водія Правилам дорожнього руху), про безпосередню (основну, головну) причину дорожньо-транспортної події, про момент, коли водій повинен був і міг передбачити перешкоду*, а також на запитання, які стосуються оцінки доказів та юридичної кваліфікації злочину, про наявність чи відсутність вини, про задоволення позовних вимог та інші запитання, що стосуються компетенції органів дізнання, попереднього слідства і суду;

____________ * Коли ж особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суд не зазначили в постанові (ухвалі) момент передбачення водієм перешкоди, експерт розраховує, з якого моменту водій ще мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній події.

- залучати сторонніх осіб до участі в проведенні дорученої йому експертизи;

- брати участь у провадженні в справі у випадках, передбачених статтями 54, 62 КПК УРСР і статтями 18, 19, 20 ЦПК УРСР;

- зберігати матеріали кримінальної чи цивільної справи, по якій проводиться експертиза, поза службовим приміщенням.

14. Після подання органом, що призначив експертизу, матеріалів, оформлених відповідно до вимог КПК УРСР і ЦПК УРСР, Положення про організацію проведення судових експертиз в експертних установах МЮ СРСР, а також п.15 Типової інструкції про проведення судових автотехнічних експертиз в експертних установах системи Міністерства юстиції СРСР (п.15 цієї Інструкції), керівник судово-експертної установи (її структурного підрозділу) доручає проведення експертизи одному чи кільком експертам однієї або різних спеціальностей, коли цього потребує характер поставлених запитань.

Порядок попередження експерта про відповідальність за відмову чи ухилення від дачі висновку, за дачу завідомо неправдивого висновку визначений ст.196 КПК УРСР і ст.177 ЦПК УРСР.

15. Відповідно до вимог законодавства, матеріали, подані на експертизу, мають складатися з постанови (ухвали) про призначення експертизи, предметів і документів, що є об'єктами експертного дослідження і містять фактичні обставини, необхідні експертові-автотехніку для дачі висновку.

В необхідних випадках подаються також документи, які містять відомості, що стосуються предмета експертизи (протоколи оглядів, допитів, слідчих експериментів та інших слідчих дій, довідки, виписки, фотознімки та ін.).

Згідно з вимогами законодавства в постанові (ухвалі) про призначення експертизи зазначаються:

а) дата і місце складання постанови (ухвали) про призначення експертизи, посада і прізвище особи, котра призначила її, номер кримінальної або цивільної справи, по якій призначено експертизу;

б) підстави для призначення експертизи;

в) найменування експертної установи, в якій має бути проведена експертиза;

г) запитання, поставлені перед експертом;

д) вихідні дані для дачі висновку залежно від характеру запитань, поставлених на вирішення експертизи, зокрема:

- стан проїжджої частини (її ширина, тип покриття, наявність і величина ухилів);

- тип і технічний стан транспортного засобу, його завантаженість;

- координати місця події (наїзду, зіткнення та ін.);

- швидкість руху пішохода;

- швидкість руху транспортного засобу (коли вона встановлена слідством, судом);

- довжина слідів коліс транспорту та їх характер;

- місце розташування залишків скла, грязі, що осипалася, та ін.;

- розташування транспортних засобів, предметів, потерпілих щодо один одного і місця події (наїзду, зіткнення);

- видимість і оглядовість дороги з місця водія;

- момент, коли водій повинен був і міг передбачити перешкоду (коли цей момент встановлений слідством, судом);

- чи застосовував водій екстрене гальмування, а коли застосовував, то яку відстань пройшов транспортний засіб у загальмованому стані до місця наїзду (зіткнення) або після наїзду на пішохода;