Національний банк України з метою практичного застосування територіальними управліннями Національного банку України та банками норм пунктів 6 та 7 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (далі - Закон) направляє роз'яснення з окремих питань стосовно порядку надання фінансовими установами кредитів (позик) в іноземній валюті на території України, а також обслуговування таких кредитів (позик) в іноземній валюті, отриманих резидентами-позичальниками.

1. До 1 січня 2011 року фінансовим установам, у тому числі банкам, дозволяється надавати кредити, позики (далі - кредити) в іноземній валюті фізичним особам - резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, виключно для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном (пункти 1 та 6 розділу II Закону) шляхом перерахування кредитних коштів за призначенням на рахунок лікувальної установи або закладу освіти без проміжного зарахування іноземної валюти на поточний рахунок фізичної особи-позичальника.

Дія пункту 6 Закону в частині заборони використання іноземної валюти для кредитування визначеної категорії позичальників (крім випадку цільового кредитування для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном) розповсюджується на всі операції з надання кредитів (у повній сумі або частками/траншами, у тому числі у формі кредитної лінії або кредиту овердрафт за картковим рахунком тощо), які здійснюються у період з 24.11.2009 по 31.12.2010 (включно):

за договорами, які укладаються або пролонговуються після 24.11.2009;

за договорами, які було укладено до 24.11.2009, якщо надання коштів за такими договорами (тобто сама подія - надання кредиту в іноземній валюті фізичним особам - позичальникам) здійснюється під час дії пункту 6 Закону, у тому числі за додатковими угодами до договору, які укладаються після 24.11.2009.