Державна податкова адміністрація України розглянула лист ДПА у Донецькій області <...> стосовно питання виконання ломбардом функцій податкового агента та повідомляє.

Роз'яснення щодо виконання ломбардами функцій податкових агентів надані Державною податковою адміністрацією України листами від 29.04.06 р. N 4879/6/22-3011, який надруковано у "Віснику податкової служби України" N 23 та від 02.08.06 р. N 8468/6/17-0716, який надруковано у "Податковому, банківському, митному Консультанті" N 34 від 28.10.06 р.

Органам ДПС у своїй роботі із зазначених питань слід керуватись листом ДПА України від 02.08.06 р. N 8468/6/17-0716.

Податкові роз'яснення Державної податкової адміністрації України від 08.06.04 р. N 4526/6/17-3116, від 21.06.04 р. N 11291/7/17-3117, від 08.09.04 р. N 7780/6/17-3116, від 26.01.05 р. N 676/6/17-3116, від 26.01.05 р. N 679/6/17-3116 та інші податкові роз'яснення з даного питання, які не відповідають положенням цього листа, вважаються відкликаними, про що зазначено у листі ДПА України від 29.05.06 р. N 10063/7/17-0118.

Лист ДПА України від 29.04.06 р. N 4879/6/22-3011 слід застосовувати в частині, що не суперечить листу ДПА України від 02.08.06 р. N 8468/6/17-0716.

Пріоритетність застосування даного податкового роз'яснення вмотивовується тим, що при його підготуванні було враховано аналіз практичної контрольно-перевірочної роботи органів ДПС на місцях та судову практику з цього питання.

Так, у вказаному листі зазначено, що ломбарди у зв'язку із специфікою діяльності по наданню фізичним особам позик під заставу майна, не можуть при укладанні договору позик виконувати одразу всі покладені на податкового агента Законом України від 22.05.03 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) функції. Ломбард при укладанні договору позик виконує лише частину функцій, покладених на податкового агента, а саме: нараховує і виплачує позичальнику дохід.

Це пов'язано з тим, що згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону дохід у позичальника - платника податку виникає в момент одержання грошей за договором позики. Але водночас згідно із пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню і протягом строку дії договору позики не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи, яка одержала таку позику.

У разі невиконання фізичною особою зобов'язання, забезпеченого заставою, тобто по закінченню терміну дії договору, у такої фізичної особи виникає об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб у вигляді суми коштів, отриманих у позику та не повернутих у встановлений договором строк.

Згідно із ст. 575 ЦКУ у ломбардів позика під заставу є закладом, який передається заставодавцем лише у володіння ломбарда, а за самим заставодавцем зберігається право користування і розпорядження предметами застави (ст. 586 ЦКУ), тобто власник закладених речей не втрачає права власності на них. Також згідно із ст. 589 ЦКУ ломбард у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, лише набуває право звернення стягнення на предмет застави. Тобто ломбард як протягом дії договору застави (закладу), так і після його закінчення не є власником закладених речей. Він тільки має право володіти закладеними речами протягом дії договору застави, а при не викупі таких речей (невиконанні договору заставодавцем) лише набуває право їх реалізувати та за рахунок одержаної від продажу суми задовольнити в повному обсязі свою вимогу.