З метою забезпечення стабільності фінансової системи, захисту інтересів страхувальників і припинення необґрунтованого вивозу валютних коштів за межі України за договорами перестрахування з перестраховиками-нерезидентами, погодивши дані роз'яснення з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) та керуючись статтею 22, пунктом 6 статті 27 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг України", Національний банк України надсилає для використання і керівництва в роботі Роз'яснення щодо порядку купівлі іноземної валюти з метою покриття частини страхових резервів в іноземній валюті та купівлі страховиками-резидентами іноземної валюти для здійснення розрахунків за договорами перестрахування з перестраховиками-нерезидентами.

1. Порядок купівлі іноземної валюти з метою покриття частини страхових резервів в іноземній валюті.

1.1. З метою покриття частини страхових резервів в іноземній валюті, страховикам, які мають ліцензію на здійснення страхування життя (далі-страховикам), дозволено купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України в межах, установлених чинним законодавством України.

1.2. Для здійснення купівлі валюти страховики подають до Держфінпослуг заяву та довідку за формою, що додається (Додаток). Департамент страхового нагляду Держфінпослуг в термін до трьох робочих днів повинен розглянути прохання та довідку страховика і підготувати підтвердження щодо потреби купівлі необхідного розміру іноземної валюти.

2. Порядок купівлі страховиками-резидентами іноземної валюти для здійснення розрахунків за договорами перестрахування з перестраховиками-нерезидентами

2.1. Страховики-резиденти України можуть купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України для здійснення розрахунків за договорами перестрахування з перестраховиками-нерезидентами лише після надання Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) підтвердження про відповідність укладених договорів перестрахування та страховиків (перестраховиків) нерезидентів, з якими укладені договори перестрахування, вимогам чинного законодавства.

2.2. Для отримання підтвердження, передбаченого пунктом 2 цього роз'яснення, страховики надають до Держфінпослуг:

один з трьох таких пакетів документів: договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також підтвердження про прийняття ризику в перестрахування (ковер-нота (cover note)); договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також примірник страхового свідоцтва (поліса, сертифіката) і звіту перед нерезидентом (бордеро (bordereau)) або інший документ згідно з договором про перестрахування, який оформляється страховиком; договір про перестрахування або свідоцтво про перестрахування (сертифікат, поліс), а також рахунок-фактуру (інвойс (invoice));

розрахунок резерву незароблених премій та частки перестраховиків-нерезидентів у резервах незароблених премій та інформацію про розміщення страхових резервів відповідно до п.6.3 розділу 6 додатку 3 до Розпорядження Держфінпослуг від 03.02.04 N 39, а також розрахунок потреби у валюті із зазначенням валюти здійснення платежу.