Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який набрав чинності з дня його опублікування - з 26 березня 2003 року, передбачено, що порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) поширюється і на внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та до контролюючих органів віднесені органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Одночасно продовжує діяти Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Відповідно до цього Закону Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не входять до складу Державного бюджету України.

У зв'язку з тим, що зазначені закони розрізняються за своїм змістом, виникає питання щодо застосування норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до порядку сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені тільки в преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а в подальшому використовується поняття "податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів". Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування не визначені державними цільовими фондами. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим Фондом у визначенні Закону України "Про систему оподаткування".

Одночасно Законом України "Про систему оподаткування" визначено перелік загальнодержавних та місцевих зборів, податків та інших платежів, які є джерелами формування Державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів. Страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема страхування на випадок безробіття, серед обов'язкових зборів, податків та інших платежів у цьому переліку немає.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зі змінами та доповненнями, визначено термін податкового зобов'язання - як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до цього визначення можна зробити висновок, що порядок та строки сплати платниками коштів до бюджетів та державних цільових фондів визначаються цим законом або іншими законами.

Таким чином, положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181), зі змінами та доповненнями, застосовуються в частині, що не суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Враховуючи викладене та відповідно до пп.4.4.2 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, Державний центр зайнятості - виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття як контролюючий орган надає роз'яснення щодо застосування деяких норм цього Закону органами державної служби зайнятості - робочими органами виконавчої дирекції Фонду, що додається.

Про використання інших норм Закону 2181, після погодження з Державною податковою адміністрацією України, Вам буде повідомлено додатково.

Цю інформацію необхідно довести до базових центрів зайнятості та платників страхових внесків для використання у практичній роботі.

I. Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) , зі змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України. Пунктом 1.11 цієї статті визначена податкова декларація, розрахунок - як документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)

Нарахування та сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснюється у строки і в розмірах, визначених законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування". Таким чином, відповідно до п. 3 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

II. Внаслідок розбіжностей у строках подання податкових декларацій згідно із Законом 2181 та Розрахункової відомості відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. N 339 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за N 30/5221, яка розроблена на впровадження цього Закону. У зв'язку з вищевикладеним термін подання платниками страхових внесків Розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до пп. 1.11 статті 1 Закону 2181, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підставою для нарахування страхових внесків є норми законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", а не дані розрахункової відомості, термін сплати внесків не залежить від факту подання або неподання розрахункової відомості. У такому випадку розрахункова відомість не є податковою декларацією, а подання декларації Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не передбачено.

Відповідно до п. 2 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески, надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами. Нормативно-правовим актом у такому випадку є Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. N 339 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. за N 30/5221, яка розроблена на впровадження цього Закону.

У зв'язку з вищевикладеним термін подання платниками страхових внесків Розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до внесення змін до вищевказаної Інструкції або видання нової Інструкції, залишається таким, який встановлений в Інструкції: квартальної - 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня: річної - 15 січня.

III. Заборгованість платників страхових внесків зі сплати внесків до Фонду визначається в Розрахунковій відомості раз на квартал на початку місяця, наступного за звітним кварталом (різниця між нарахованою та перерахованою сумою страхових внесків, фінансових та штрафних санкцій).

У той же час відповідно до пп. 1.3 Закону 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 6 Закону 2181 визначені поняття та умови, відповідно до яких контролюючими органами (у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання) надсилаються платникам податків податкові повідомлення щодо сплати податкового зобов'язання, а в разі несплати платником узгодженої суми податкового зобов'язання надсилається відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника, на підставі якого податковий орган надсилає платнику податкові вимоги.

З метою забезпечення виконання норм статті 6 Закону 2181 та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 р. N 1387 "Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або заміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів" між Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Державною податковою адміністрацією України буде укладено Угоду про інформаційне співробітництво та Протокол про обмін інформацією, про що Вас буде повідомлено додатково.

IV. На виконання статті 12 Закону 2181 постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 р. N 1056 затверджено Порядок списання непогашених податкових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків. Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що у разі, коли конролюючий орган не є податковим органом, рішення про визнання податкового боргу безнадійним приймається податковим органом за зверненням контролюючого органу. Рішення про визнання податкового боргу безнадійним складається у двох примірниках: перший - для податкового органу, другий - для контролюючого органу. На підставі рішення про визнання податкового боргу безнадійним керівник контролюючого органу приймає рішення про списання такого боргу.

У зв'язку з викладеним органи державної служби зайнятості - робочі органи виконавчої дирекції Фонду як контролюючі органи при списанні непогашених боргів зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття після ліквідації платника страхових внесків повинні подавати до відповідного податкового органу (на базовому рівні) звернення про визнання податкового боргу безнадійним разом з одним з документів, зазначених у пункті 2 Порядку проведення органами державної служби зайнятості - виконавчою дирекцією Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття списання непогашених боргів зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття після ліквідації платника страхових внесків, затвердженого Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 22.10.2002 р. N 146 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.12.2002 р. за N 952/7240.

Після отримання такого рішення органи державної служби зайнятості - робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні проводити списання відповідно до вимог, викладених у Порядку проведення органами державної служби зайнятості - виконавчою дирекцією Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття списання непогашених боргів зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття після ліквідації платника страхових внесків.

V. Відповідно до п. 2 статті 18 Закону 2181 списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

З метою забезпечення практичного застосування пункту 18.2 статті 18 Закону 2181 наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 р. N 103 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2002 р. за N 16/6304. Норми цього Порядку не поширюються на податковий борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються щодо:

- податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством;

- усіх видів пені та штрафних санкцій, що зараховуються до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, які нараховані платникам податків на податковий борг, який визнано безнадійним відповідно до Закону;