Державна податкова адміністрація України розглянула ваш запит стосовно оподаткування заробітної плати нерезидентів і повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється прийнятим Верховною Радою України Законом України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України, згідно із ст. 2 Закону є платником податку з доходів фізичних осіб.

Дохід з джерелом його походження з України відповідно до пп. "ї" п. 1.3 ст. 1 Закону - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Оподаткування доходів нерезидентів регламентується п. 9.11 ст. 9 Закону, згідно з яким доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону. Закон розмежовує поняття "порядок" та "ставки", оскільки ставки оподаткування встановлені окремою спеціальною статтею 7, а загальний порядок оподаткування доходів встановлено статтею 8 (порядки оподаткування окремих доходів встановлено окремими статтями), і тому поняття "порядок оподаткування" і "ставки оподаткування" не є тотожними.

Пунктом 7.3 ст. 7 Закону встановлено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону (проценти, дивіденди та роялті), тобто і до заробітної плати нерезидентів.

Згідно із п. 1.1 та 1.3 "д" ст. 1 Закону заробітна плата - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця. Також для цілей цього Закону під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Статтею 8 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 р. N 322 "Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства" суб'єкти господарювання - роботодавці можуть тимчасово використовувати працю іноземців та/або осіб без громадянства на конкретному робочому місці або певній посаді лише за наявності у таких роботодавців Дозволів на використання праці іноземців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Наявність в іноземця Посвідки на постійне проживання в Україні, яка видається органом виконавчої влади з питань імміграції згідно із Законом України від 07.06.2001 N 2491-III "Про імміграцію", є лише однією з підстав наведених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону, що дає такому іноземцю право на одержання статусу податкового резидента України у разі його документального підтвердження.