Головна державна податкова інспекція України розглянула листи ТОВ "Баланс - клуб" від 11.03.96 р. N 171-19 та від 18.03.96 р. N 173-19 щодо оподаткування прибутку підприємств та правомірності віднесення витрат виробництва (обігу) на собівартість продукції (робіт, послуг) і направляє роз'яснення з цих питань державним податковим інспекціям для керівництва в практичній роботі.

На сьогоднішній день діє порядок ведення бухгалтерського обліку суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України бартерних (товарообмінних) операцій, визначений в листі Міністерства фінансів України від 30.11.92 р. N 18-4147 з внесеними змінами листом Міністерства фінансів України від 24.02.95 р. N 18-429.

Згідно з цим листом на рахунок 80 "Прибутки і збитки" відноситься сума різниці (прибуток) між вартістю відвантаженої продукції та вартістю одержаних товарів, матеріалів в перерахунку в грошову одиницю, що діє в Україні.

Ця різниця відображається у звіті про фінансові результати та їх використання (форма N 2) в рядку 070.

Що стосується суми збитків, що виникає між вартістю відвантаженої продукції та вартістю одержаних товарів, матеріалів у перерахунку в грошову одиницю, що діє в Україні, то вона відноситься за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, оскільки такі збитки не знайшли свого відображення у складі позареалізаційних операцій, визначених у пункті 26 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 року N 247/95-ВР.

Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є балансовий прибуток платника податку, збільшений на суму коштів, включаючи валютні цінності, вартість матеріальних цінностей і нематеріальних активів, включаючи корпоративні права і цінні папери, одержані платником податку від інших суб'єктів підприємницької діяльності на власні потреби безкоштовно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або не врахованих на рахунку реалізації.

Безповоротною фінансовою допомогою вважається кредит, наданий платнику податку без вимоги про повернення його основної суми, або проценти, нараховані на основну суму, незалежно від строку надання і видів таких кредитів (за винятком субсидій і дотацій, наданих за рахунок бюджетних коштів).

Кредитом, наданим підприємству без вимоги про повернення його основної суми, є кошти, надані у вигляді грошової допомоги, або фінансового кредиту, наданого без вимоги про повернення його основної суми.

Кредитом, наданим підприємству, також є сума процентів по фінансовому кредиту без вимоги про їх сплату. При цьому балансовий прибуток підприємства збільшується на суму процентів по фінансовому кредиту без вимоги про їх сплату в тому оподатковуваному періоді, протягом якого було одержано такий кредит.

Визначення підприємством сум зазначених коштів, на які збільшується прибуток, наведено у додатку N 7 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 року N 247/95-ВР.

Таким чином, безпроцентна фінансова допомога на зворотній основі не підлягає оподаткуванню, а враховуючи те, що нарахування процентів на тимчасову фінансову допомогу не проводиться, немає підстав для збільшення оподатковуваного прибутку підприємств на суму процентів за її використання.

Пунктом 3.2 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не вважаються прибутком і не оподатковуються кошти, одержувані закладами і установами освіти та науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами.

Згідно із зазначеним пунктом Закону не оподатковуються лише ті кошти, які надходять закладам і установам освіти та науки у вигляді благодійної допомоги та використовуються на здійснення їх статутної діяльності.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що платниками податку на прибуток є бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності.

Кошти, одержувані закладами і установами освіти та науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, від власної госпрозрахункової (комерційної) діяльності, включаючи надання платних послуг, згідно з цим пунктом Закону є об'єктом оподаткування і оподатковуються на загальних підставах.

Згідно із пунктом 3.1.3 статті 3 Закону України від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" та пунктом 11 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27.06.95 р. N 247/95-ВР, новостворені підприємства мають право зменшення балансового прибутку на суму збитків від операцій, отриманих протягом будь-якого з трьох перших років господарювання, що передували оподатковуваному періоду. У разі недостатності суми балансового прибутку на відшкодування зазначених збитків дозволяється віднесення таких збитків на балансові прибутки протягом наступних п'яти років з моменту їх виникнення.

Сума збитків, що допущені підприємствами протягом будь-якого з трьох років з дня їх державної реєстрації або приватизації, відшкодовується шляхом зменшення балансового прибутку протягом наступних п'яти років.