Державна податкова адміністрація України розглянула питання щодо оподаткування доходу, отриманого за договором довічного утримання та повідомляє.

Відповідно до статей 744 - 758 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов'язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

Тобто за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого або рухомого майна, що передається у власність другій стороні.

При укладанні договору довічного утримання (догляду) набувач одержує дохід у вигляді вартості нерухомого майна (житлового будинку, квартири), а відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Згідно із ст. 334 Кодексу право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту державної реєстрації.

Оскільки договори відчуження нерухомого майна (в т.ч. довічного утримання) укладаються у письмовій формі і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 Кодексу, то при укладенні такого договору об'єкт оподаткування виникатиме у набувача у податковому періоді (році), коли такий договір було нотаріально посвідчено.