У зв'язку з неоднозначним тлумаченням положень абзацу 10 листа Державної митної служби України від 05.04.2000 N 15/3-1198-ЕП повідомляємо таке.

Відповідно до підпункту 3.1.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Згідно з цим же Законом датою податкового зобов'язання за податком на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Тому митне оформлення товарів та інших предметів у вільний обіг на митній території України, що були раніше оформлені у митному відношенні як тимчасове ввезення майна за договорами оренди (лізингу) зі сплатою податку на додану вартість, здійснюється без нарахування зазначеного податку.

При цьому у вантажній митній декларації в графі C відображаються номер і дата платіжного документу, які засвідчують сплату податку на додану вартість за попереднім оформленням, а в графі 40 "Загальна декларація/попередній документ" - номер і дата попередньої вантажної митної декларації.

Крім того, у відповідності до роз'яснень Державної податкової адміністрації України (лист від 27.10.99 N 16155/7/16-1218, яка згідно з пунктом 4 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 N 509-XII має право тлумачення порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, право на податковий кредит у лізингоодержувача виникатиме на дату отримання у власність таких товарів, за умови підтвердження сплати сум податку на додану вартість відповідними митними деклараціями.