1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
27.11.2019 № 2347
Про затвердження змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 "Охорона здоров’я"
Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 , постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 302 "Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я", Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, з метою вдосконалення системи надання кардіологічної допомоги населенню та розвитку кадрового потенціалу у сфері охорони здоров’я
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 "Охорона здоров'я", затвердженого та впровадженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року № 1 17 (зі змінами), що додаються.
2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. У частині, що стосується введення вимог до спеціальностей лікаря-кардіолога дитячого, лікаря-ревматолога дитячого, лікаря-кардіолога-електрофізіолога та лікаря-кардіолога інтервенційного, наказ набирає чинності 01 січня 2020 року.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Качурець М.І.
Міністр З. Скалецька
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
27.11 2019 № 2347
ЗМІНИ
до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 "Охорона здоров'я"
1. У підрозділі " ПРОФЕСІОНАЛИ В ГАЛУЗІ ЛІКУВАЛЬНОЇ СПРАВИ (КРІМ СТОМАТОЛОГІЇ)" розділу "ПРОФЕСІОНАЛИ":
1) пункт 26 викласти у такій редакції:
"26. ЛІКАР-КАРДІОЛОГ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію системи кардіологічної допомоги населенню.
Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим кардіологічного профілю, у тому числі ургентну. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Проводить консультації за направленнями інших спеціалістів. Виявляє та аналізує причини розбіжностей зроблених висновків з результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень. Бере участь у проведенні клінічних та клініко-патологоанатомічних конференцій тощо. Планує роботу та здійснює аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Веде лікарську документацію. Забезпечує дотримання правил безпеки; збереження документації та носіїв діагностичних зображень. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я: організацію кардіологічної служби, швидкої і невідкладної допомоги; організацію служби інтенсивної терапії в кардіологічній клініці; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-кардіолога; основи доказової медицини; показники захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності, смертності і шляхи їх зниження; основи норми і патології анатомії та фізіології органів і систем людини, водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, гемостазу; патогенез захворювань серцево-судинної системи; клініку, діагностику, диференційну діагностику, методи лікування, реабілітацію та експертизу непрацездатності при кардіологічних захворюваннях; загальні і спеціальні методи обстеження в кардіології; основи фармакотерапії в кардіологічній практиці; показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування; сучасну класифікацію кардіологічних захворювань; основи раціонального харчування та принципи дієтотерапії хворих на серцево-судинні захворювання; організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій; правила оформлення медичної документації; показання та протипоказання до проведення перкутанних коронарних втручань, а також операцій на серці та магістральних судинах; профілактику та лікування невідкладних станів.
Кваліфікаційні вимоги:
Лікар-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Лікар кардіолог вищої кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями, вміннями і навичками, передбаченими кваліфікаційною характеристикою лікаря-кардіолога І кваліфікаційної категорії, крім того:
вміти проводити стрес ЕхоКГ;
володіти ультразвуковими методами дослідження судин. Лікар-кардіолог І кваліфікаційної категорії: вища освіта другого
(магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Лікар-кардіолог І кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями, вміннями і навичками, передбаченими кваліфікаційною характеристикою лікаря-кардіолога II кваліфікаційної категорії, крім того:
- володіти проведенням ультразвукових методів дослідження серця: доплероехокардіографія, черезстравохідна ЕхоКГ;
- знати методику, основні принципи проведення планової коронарографії у стабільних та ургентних пацієнтів, особливості судинного доступу при проведенні перкутанних втручань.
Лікар-кардіолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія". Безперервний професійний розвиток.
Наявність сертифіката лікаря- спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Лікар-кардіолог II кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями, вміннями і навичками, передбаченими кваліфікаційною характеристикою лікаря-кардіолога, крім того:
- володіти методиками проведення добового моніторування ЕКГ, ЕКГ при складних порушеннях ритму серця та провідності, артеріального тиску;
- вміти проводити діагностику та вести пацієнтів із вродженими та набутими вадами, вагітних жінок із кардіологічною патологією, пацієнтів із пухлинами серця, онкохворих, що отримують кардіотоксичні препарати.
- знати принципи профілактики раптової смерті, діагностику та лікування захворювань аорти, травм аорти.
Лікар-кардіолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.
Лікар-кардіолог повинен:
- знати чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я;
- знати організацію терапевтичної та кардіологічної служби, швидкої і невідкладної допомоги;
- знати основні принципи доказової медицини; показники смертності від ССЗ, шляхи їх зниження; питання тимчасової та стійкої непрацездатності, лікувально-трудової експертизи в кардіології; клінічні прояви та прогноз основних захворювань серцево-судинної системи у дорослих; клінічні, інструментальні і лабораторні методи обстеження в кардіології;
- знати основи фармакотерапії в кардіологічній клініці, механізм дії основних груп речовин, ускладнення, що виникають при застосуванні ліків;
знати принципи та методи профілактики основних захворювань в кардіології та їхніх ускладнень з доведеною ефективністю за даними доказової медицини;
- знати показання та протипоказання для перкутанних коронарних втручань, можливі ускладнення та принципи використання перкутанних методик діагностики та лікування, показання та протипоказання до проведення операцій на серці та магістральних судинах і види таких операцій;
- знати профілактику і лікування невідкладних станів;
- знати організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій, правила оформлення медичної документації;
- знати основи права в медицині, права, обов'язки та відповідальність лікаря-кардіолога;
- знати показники захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності, смертності і шляхи їх зниження, питання медико-соціальної експертизи та визначення критеріїв інвалідності у хворих із серцево-судинними захворюваннями;
- знати і застосовувати методи реабілітації при кардіологічних захворюваннях, методи фізичної та медичної реабілітації, фізіотерапії та лікувальної фізкультури;
- знати показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування;
- знати сучасну класифікацію кардіологічних захворювань та принципи визначення кардіоваскулярного ризику пацієнта, основи раціонального харчування здорового і хворого організму, принципи дієтотерапії у хворих із серцево-судинними захворюваннями;
- володіти методиками клінічного обстеження серцево-судинної системи хворого, методиками реєстрації ЕКГ у 12 відведеннях, ЕКГ при порушеннях ритму серця, ЕКГ при порушеннях коронарного кровообігу, ЕКГ при порушеннях провідності;
- володіти методиками проведення тесту з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія, тредміл);
- вміти проводити серцево-легеневу реанімацію відповідно до алгоритмів AHA/ILCOR/ERC;
- володіти методиками клінічної оцінки рентгенологічних методів обстеження, а саме: рентгенографії органів грудної клітки, мультиспіральної комп'ютерної томографії, коронарографії (КГ), аортографії, MPT;
- володіти методиками пункції периферичних вен;
- володіти методиками клінічної оцінки ультразвукових методів дослідження серця-доплероехокардіографією серця та магістральних судин, тканинним доплером, спекл-трекінгом, доплерографією периферичних судин;
- знати показання та алгоритм лікування порушень серцевого ритму та провідності;
- знати показання до імплантації штучного водія ритму, підготовку до процедури, алгоритм проведення, ведення хворого після імплантації штучного водія ритму;
- володіти методикою надання невідкладної допомоги при тахіаритміях, при брадиаритміях, синкопальних станах, хворим з екстрасистолією та фібриляцією передсердь;
- знати варіанти клінічного перебігу та принципи лікування хворих із пароксизмальними тахікардіями (суправентрикулярними, шлуночковими, фібриляцією та тріпотінням передсердь), принципи лікування хворих із додатковими шляхами проведення імпульсу, принципи лікування хворих з постійними формами фібриляції та тріпотіння передсердь, синдромом слабкості синусового вузла та АВ-блокадою;
- знати покази та сучасні технології хірургічної та інвазивної корекції вад серця у дорослих, післяопераційне ведення хворих, що перенесли операційне лікування вад серця;
- володіти методикою невідкладної допомоги хворим з кардіогенним шоком, набряком легень, хворим у невідкладних станах, пов'язаних з артеріальною гіпертензією (АГ);
- знати принципи ведення хворого з АГ, цукровим діабетом (ЦД) та супутньою кардіоваскулярною патологією;
- знати принципи діагностики та лікування серцевої недостатності, показання до ресинхронізуючої терапії;
- знати класифікацію дисліпідемій, гіполіпідемічну терапію залежно від серцево-судинного ризику, виду гіпер- чи дисліпідемій, класифікацію, клінічну фармакологію гіполіпідемічних препаратів, немедикаментозну терапію для профілактики і корекції гіпер-, дисліпідемій;
- знати принципи діагностики та лікування стабільної стенокардії, ведення та відбору пацієнтів для інвазивних втручань та хірургічного лікування;
- знати принципи діагностики та лікування ішемічної хвороби серця (ІХС), вазоспастичної стенокардії (стенокардії Принцметала), методи діагностики безбольової ішемії міокарда, підходи до лікування безбольової ішемії міокарда, гострого коронарного синдрому (ГКС) з підйомом сегмента ST та без підйому сегмента ST, проведення тромболізису;
- знати показання і розуміти основні особливості хірургічних методів лікування IXC (коронарна хірургія та кардіхірургія структурних порушень серця);
- вміти проводити диференційну діагностику стенокардії, знати клінічну фармакологію антиангінальних препаратів, медикаментозну терапію стенокардії з метою покращення прогнозу і симптоматичного ефекту, знати первинну і вторинну профілактику IXC;
- знати принципи діагностики та лікування ускладнень ГКС з підйомом сегмента ST - аневризми лівого шлуночка, кардіогенного шоку, післяінфарктної ішемії;
- знати принципи реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда (ІМ), післяінфарктне ведення хворих, реабілітаційну програму, вторинну профілактику хворих, що перенесли ІМ;
- знати принципи діагностики та лікування міокардитів, інфекційного ендокардиту, перикардитів, гіпертрофічної кардіоміопатії, дилятаційної кардіоміопатії, рестриктивної кардіоміопатії;
- мати сучасні уявлення про порушення серцевого ритму та провідності, класифікацію аритмій серця, класифікацію антиаритмічних препаратів, клінічну фармакологію антиаритмічних препаратів, механізми формування, діагностику, методи корекції;
- знати класифікацію артеріальної гіпертензії, тактику лікування артеріальної гіпертензії залежно від рівня артеріального тиску, факторів ризику, супутніх захворювань та ураження органів-мішеней;
- знати класифікацію гіпертензивних кризів, диференційовану тактику лікування гіпертензивних кризів;
- знати принципи діагностики та лікування симптоматичних гіпертензій, ТЕЛА, легеневої гіпертензії.";
2) доповнити після пункту 26 новими пунктами 27-29 такого змісту:
"27. ЛІКАР-КАРДІОЛОГ-ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію системи кардіологічної допомоги населенню.
Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим кардіологічного профілю, в тому числі ургентну. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики та лікування. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Проводить консультації за направленнями інших спеціалістів. Виявляє та аналізує причини розбіжностей зроблених висновків з результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень. Працює в катетеризаційній (електро-фізіологічній) лабораторії з метою проведення інвазивної діагностики та інвазивного і неінвазивного лікування порушень ритму серця й імплантації кардіальних пристроїв пацієнтам з порушеннями ритму серця. Бере участь у проведенні клінічних та клініко-патологоанатомічних конференцій тощо. Планує роботу та здійснює аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Керує роботою середнього медичного персоналу. Забезпечує дотримання правил безпеки; збереження документації та носіїв діагностичних зображень. Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я: організацію кардіологічної служби, швидкої і невідкладної допомоги; організацію служби інтенсивної терапії в кардіологічній клініці; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-кардіолога електрофізіолога; основи доказової медицини; показники захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності, смертності і шляхи їх зниження; основи норми і патології анатомії та фізіології органів і систем людини, водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, гемостазу; патогенез захворювань серцево-судинної системи; клініку, діагностику, диференційну діагностику, методи лікування, реабілітацію та експертизу непрацездатності при кардіологічних захворюваннях; загальні і спеціальні методи обстеження в кардіології; основи фармакотерапії в кардіологічній практиці; показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування; сучасну класифікацію кардіологічних захворювань; основи раціонального харчування та принципи дієтотерапії у хворих на серцево-судинні захворювання; організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій; правила оформлення медичної документації; показання та протипоказання для виконання ендокардіальних електрофізіологічних досліджень, абляцій, імплантацій пристроїв у дорослих пацієнтів; основи безпеки застосування ДІВ (джерел іонізуючого випромінювання); профілактику і лікування невідкладних станів.
Кваліфікаційні вимоги:
Лікар-кардіолог-електрофізіолог вищої кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія" та за фахом "Інвазивна електрофізіологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-кардіолога, лікаря-кардіолога-електрофізіолога та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії зі спеціальності "Інвазивна електрофізіологія". Стаж роботи за фахом понад 10 років.
Лікар-кардіолог-електрофізіолог вищої кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями, вміннями і навичками, передбаченими кваліфікаційною характеристикою лікаря-спеціаліста з інвазивної електрофізіології І кваліфікаційної категорії, крім того:
- володіти складними інвазивними методиками: імплантацією шлуночкового електроду в перетинкову зону; бівентрикулярною стимуляцією; абляцією у лівих відділах серця з транссептальним доступом.
Лікар-кардіолог-електрофізіолог І кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія" та за фахом "Інвазивна електрофізіологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря кардіолога, лікаря-кардіолога-електрофізіолога та посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії зі спеціальності "Інвазивна електрофізіологія". Стаж роботи за фахом понад 7 років.
Лікар-кардіолог-електрофізіолог І кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями, вміннями та навичками, передбаченими кваліфікаційною характеристикою лікаря-кардіолога-електрофізіолога II кваліфікаційної категорії, крім того:
вміти проводити електрофізіологічну діагностику;
вміти виконувати перикардіоцентез.
Лікар-кардіолог-електрофізіолог II кваліфікаційної категорії: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія" та за фахом "Інвазивна електрофізіологія". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря кардіолога, лікаря-кардіолога-електрофізіолога та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії зі спеціальності "Інвазивна електрофізіологія". Стаж роботи за фахом понад 5 років.
Лікар-кардіолог-електрофізіолог II кваліфікаційної категорії повинен володіти знаннями, вміннями та навичками, передбаченими кваліфікаційною характеристикою лікаря-спеціаліста з кардіології та лікаря-спеціаліста з інвазивної електрофізіології, крім того:
- володіти методиками інвазивного електо-фізіологічного дослідження, вміти імплантувати одно- та двокамерні штучні водії ритму, проводити абляції аритмогенних зон у правих відділах серця, черезстравохідної електрокардіостимуляції.
Лікар-кардіолог-електрофізіолог: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 "Охорона здоров'я" за спеціальністю "Медицина". Проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика-сімейна медицина" або "Внутрішні хвороби" з подальшою спеціалізацією за фахом "Кардіологія" та за фахом "Інвазивна електрофізіологія". Наявність сертифікатів лікаря-кардіолога та лікаря-кардіолога-електрофізіолога. Без вимог до стажу роботи.
Лікар-кардіолог-електрофізіолог повинен:
- знати і застосовувати в діяльності чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління закладів охорони здоров'я, організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій, правила оформлення медичної документації, структуру кардіологічної допомоги, швидкої та невідкладної допомоги; організацію служби інтенсивної терапії та реанімації в кардіологічній клініці; основи права в медицині, права, обов'язки та відповідальність лікаря-кардіолога-електрофізіолога;
- знати сучасну класифікацію кардіологічних захворювань, клінічну фармакологію кардіологічних препаратів та принципи визначення кардіоваскулярного ризику;
- знати загальні питання анатомії і фізіології серцево-судинної системи, спеціальні методи обстеження, основи фармакотерапії в кардіологічній практиці, серцево-судинну анатомію і фізіологію (анатомія серця, судин і коронарних артерій, анатомію провідної системи серця, вроджені аномалії, які часто зустрічаються, основи фізіології кровообігу, кровопостачання міокарда, фізіологію та метаболізм міокарда, судинну біологію і патологію (включаючи процеси вазореактивності, пошкодження та заживлення судинної стінки), механізми формування електричних процесів в кардіоміоцитах, анатомію та фізіологію коронарного кровообігу у пацієнта, особливості проведення імпульсу у різні відділи серця;
- вміти виконувати неінвазивне електрофізіологічне дослідження, інтерпретувати дані інвазивного електрофізіологічного дослідження;
- знати загальні і окремі питання фармакології, включаючи антиаритмічну, антикоагулянтну і антитромботичну терапію, контрастні речовини, принципові особливості рентгенівського зображення та основи безпеки застосування джерел іонізуючого випромінювання, види інструментарію для проведення електрофізіологічних процедур і процедур імплантації, технічні особливості пейсмейкерів, особливості їхнього програмування, тактику ведення пацієнтів з різноманітними порушеннями серцевого ритму, підготовку до інвазивних процедур та післяпроцедурне ведення;
- вміти проводити електроімпульсну терапію, імплантувати тимчасові кардіостимулятори;
- знати методики проведення абляцій для лікування порушень ритму серця;
- вміти визначати показання для проведення інвазивної діагностики, абляції, імплантації електричних пристроїв, а також вміти визначати правильну стратегію ведення пацієнтів;
- вміти визначати показання до інвазивного електрофізіологічного дослідження, абляції при порушеннях ритму серця, імплантації водіїв ритму, імплантації кардіовертерів-дефибриляторів, імплантації кардіо- ресинхронізуючих пристроїв, імплантації тривалих реєстраторів ритму серця, хірургічної абляції порушень ритму серця;
- вміти проводити добове моніторування ЕКГ, ЕКГ при складних порушеннях ритму серця та провідності, артеріального тиску;
- знати та вміти пояснювати і обговорювати вибір запропонованого лікування (оптимальної медикаментозної терапії, інтервенційного чи хірургічного лікування) з хворим, його родичами, лікарями суміжних спеціальностей, іншими кардіологами, кардіохірургами;
- планувати пре-, інтра- і післяпроцедурне ведення хворих, звертаючи особливу увагу на допоміжну фармакологічну терапію, вибір судинного доступу, контроль гемостазу і профілактику кровотеч, профілактику алергічних реакцій і ниркової недостатності;
- вміти визначати оптимальну стратегію інтервенційного лікування, включаючи відбір додаткового інструментарію, який є необхідним для підвищення ефективності процедур абляції та імплантації електричних пристроїв, профілактики ускладнень;
- планувати довгострокові клінічні результати, включаючи вторинну профілактику і фармакологічне лікування;
- знати і розуміти техніку виконання процедури: судинний доступ, включаючи принципи виконання стегнового, яремного, підключичного доступу, оцінку і лікування ускладнень, відбір відповідних електродів для забезпечення найкращого результату процедури абляції, вибір пристрою для імплантації з оптимальними можливостями;
- знати, вміти діагностувати, попереджувати і визначати тактику лікування можливих ускладнень під час процедур, а саме: механічних (гемоперикарду, тампонади серця, дисекції коронарного синуса, кардіогенного шоку, оклюзії коронарних артерій) тромботичних та геморагічних ускладнень, що пов'язані з електрофізіологічним дослідженням і дією ліків;
- вміти здійснювати нагляд за хворими після лікування порушень ритму та провідності серця;
- знати клінічну фармакологію антиаритмічних препаратів, механізми формування, діагностики, корекції порушень серцевого ритму та провідності, алгоритм обстеження хворого з аритміями;
- володіти методиками клінічного обстеження серцево-судинної системи хворого, методиками реєстрації ЕКГ у 12 відведеннях, ЕКГ при порушеннях ритму серця, ЕКГ при порушеннях коронарного кровообігу, ЕКГ при порушеннях провідності;
- вміти проводити серцево-легеневу реанімацію відповідно до алгоритмів AHA/ILCOR/ERC;
- вміти надавати невідкладну допомоги при тахіаритміях, брадиаритміях, синкопальних станах, хворим з екстрасистолією та фібриляцією передсердь, хворим у стані кардіогенного шоку та з набряком легень;
- знати варіанти клінічного перебігу та принципи лікування хворих із пароксизмальними тахікардіями (суправентрикулярними, шлуночковими, фібриляціями та тріпотінням передсердь), принципи лікування хворих із додатковими шляхами проведення імпульсу, принципи лікування хворих з постійними формами фібриляції та тріпотіння передсердь, синдромом слабкості синусового вузла та АВ-блокадами.
- володіти методикою ведення хворого із артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом та супутньою кардіоваскулярною патологією;
- знати принципи діагностики та лікування серцевої недостатності, показання до ресинхронізуючої терапії;
- знати принципи діагностики та оптимальної медикаментозної терапії пацієнтів зі стабільною стенокардією, вазоспастичною стенокардією (стенокардією Принцметала), методи діагностики безбольової ішемії міокарда, підходи до лікування безбольової ішемії міокарда, гострого коронарного синдрому з підйомом сегмента БТ та без підйому сегмента БТ.
28. ЛІКАР-КАРДІОЛОГ ІНТЕРВЕНЦІЙНИЙ
Завдання та обов'язки. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію системи кардіологічної допомоги населенню.
Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим кардіологічного профілю, в тому числі ургентну. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики та лікування. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Проводить консультації за направленнями інших спеціалістів. Виявляє та аналізує причини розбіжностей зроблених висновків з результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень. Працює в катетеризаційній ангіографічної лабораторії з метою проведення інвазивної діагностики та перкутанної терапії пацієнтам із ішемічною хворобою серця як плановим, так і ургентним. Бере участь у проведенні клінічних та клініко-патологоанатомічних конференцій тощо. Планує роботу та здійснює аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Керує роботою середнього медичного персоналу. Забезпечує дотримання правил безпеки, збереження документації та носіїв діагностичних зображень.
Дотримується принципів медичної деонтології. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я: організацію кардіологічної служби, швидкої і невідкладної допомоги; організацію служби інтенсивної терапії в кардіологічній клініці; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-кардіолога; основи доказової медицини; показники захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності, смертності і шляхи їх зниження; основи норми і патології анатомії та фізіології органів і систем людини, водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, гемостазу; патогенез захворювань серцево-судинної системи; клініку, діагностику, диференційну діагностику, методи лікування, реабілітацію та експертизу непрацездатності при кардіологічних захворюваннях; загальні і спеціальні методи обстеження в кардіології; основи фармакотерапії в кардіологічній практиці; показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування; сучасну класифікацію кардіологічних захворювань; основи раціонального харчування та принципи дієтотерапії у хворих серцево-судинними захворюваннями; організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій; правила оформлення медичної документації; показання та протипоказання до перкутанних коронарних втручань, можливі ускладнення та методи їх лікування; методику перкутанних діагностичних (коронарографія, ангіографія периферичних судин) та лікувальних процедур (коронарне стентування, стентування периферичних артерій); показання та протипоказання до проведення операцій на серці та магістральних судинах і види таких операцій; профілактику та лікування невідкладних станів.

................
Перейти до повного тексту