У зв'язку із запитами платників податків та органів державної податкової служби на місцях, а також з метою належної організації адміністрування податку на прибуток Державна податкова адміністрація України повідомляє.

Відповідно до абзацу третього ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Щодо справляння податку на прибуток підприємств таким Законом є Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).

Статтею 15 Закону встановлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку. об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Враховуючи, що амортизаційні відрахування є складовою об'єкта оподаткування, які визначаються статтями 8 та 9 Закону, то порядок їх нарахування не може встановлюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, змінами до ст. 8 та 9 цього Закону.

Крім того, посилання окремих платників податку на пункт 1.18 ст. 1 Закону, із зазначенням, що підставою для нарахування орендарем в податковому обліку амортизаційних відрахувань є норма цього пункту, якою зазначено, що операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством, некоректна з наступних підстав.

По-перше, у зазначеному пункті наведено лише визначення лізингової (орендної) операції та її різновиди, одним з яких є оренда цілісних майнових комплексів державних підприємств.

По-друге, відповідно до частини першої ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. При цьому не встановлено, що цей Закон регулює питання оподаткування прибутку підприємств.

По-третє, згідно зі ст. 23 Закону "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Разом з цим, зазначеною статтею встановлено окремі особливості майнових відносин між орендодавцями та орендарями щодо права власності на продукцію, дохід від виробленої продукції, амортизаційні відрахування, майна, збудованого за рахунок амортизаційних відрахувань, тощо, а також обумовлено цільове використання амортизаційних відрахувань, зокрема, на відновлення орендованих основних фондів.

Так, зокрема, зазначеною статтею встановлено, що орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.