На численні звернення банків щодо обліку недіючих рахунків клієнтів, за якими протягом тривалого часу не здійснювалися операції і з власниками яких банком утрачений зв'язок (далі - недіючі рахунки), повідомляємо.

На сьогодні питання закриття банківських рахунків, у тому числі і недіючих, регулюється Цивільним кодексом України, зокрема статтею 1075 "Розірвання договору банківського рахунку". Відповідно до цієї статті банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності на ньому залишку грошових коштів. У разі наявності коштів за рахунком банк може вимагати розірвання договору.

Разом з тим, для банків проблема обліку коштів за недіючими рахунками (які відкривались раніше) залишається актуальною, оскільки раніше діючим законодавством, а відтак і нормативно-правовими актами Національного банку України, чітко не визначались шляхи її вирішення.

Крім того, слід зазначити, що згідно із статтею 268 Цивільного кодексу України на вимогу повернення вкладу не поширюється позовна давність.