Державна податкова адміністрація України в доповнення до листа ДПА України від 14.05.2009 N 9954/7/15-0717 з метою забезпечення правильності адміністрування плати за землю у разі викупу суб'єктом господарювання орендованої земельної ділянки за договором купівлі-продажу роз'яснює наступне.

Згідно із статтею 2 Закону України від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" (із змінами та доповненнями) плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - Кодекс), Цивільним кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 125 Кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, коли право власності на земельну ділянку набувається із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із статтями 629, 651 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.