Державна податкова адміністрація України розглянула лист ТОВ <...> щодо формування податкового кредиту з ПДВ при здійсненні платником операцій з поставки майна у фінансовий лізинг і отримання лізингових платежів і повідомляє.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до статті 16 Закону України від 16.12.97 року N 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон N 723) лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно із підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу, не є об'єктом оподаткування.

Таким чином, платники, надаючи товари у фінансовий лізинг, здійснюють одночасно оподатковані і неоподатковані податком на додану вартість операції.

Якщо придбані (виготовлені) товари (послуги) мають чітко виражену спрямованість на цільове використання виключно в певних операціях (в оподатковуваних податком на додану вартість за ставкою 20% та 0%, звільнених чи таких, що не є об'єктом оподаткування), то суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням таких товарів (послуг), у повному обсязі відповідно включаються чи не включаються до податкового кредиту (підпункт 7.4.2 пункту 7.4 ст. 7 Закону).