У зв'язку з запитами митних органів стосовно застосування окремих норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III (далі - Закон), інформуємо.

Щодо самостійного донарахування платниками податків податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Таким чином, якщо до початку документальної чи камеральної перевірки платник податків самостійно виявляє факти, що вплинули на розмір податкового зобов'язання, визначеного у вантажній митній декларації (далі - ВМД), то він має подати довільної форми заяву та уточнюючий розрахунок зі зміненими параметрами та сумою, що підлягає доплаті (з урахуванням штрафних санкцій, визначених п.17.2 Закону) за підписом керівника та головного бухгалтера та засвідчені гербовою печаткою підприємства. До зазначеної заяви та розрахунку додається копія платіжного доручення про перерахування відповідних коштів на депозитний рахунок митниці та четвертий, п'ятий основні аркуші ВМД.

Після прийняття керівництвом митниці рішення про задоволення зазначеної заяви, відділ митних платежів здійснює списання коштів суб'єкта ЗЕД з депозитного рахунку митниці та вживає заходів щодо їх перерахування до бюджету.

При цьому зазначаємо, що у вищенаведеному випадку податкові повідомлення митним органом не складаються, а відповідні відомості про донарахування митних платежів (у тому числі й штрафних санкцій) відображаються у ВМД у порядку, визначеному розділом 5 Порядку справляння податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби від 27.09.06 N 821, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.10.06 за N 1128/13002, розділами 7 та 8 Порядку справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.01.06 N 30, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.02.06 за N 109/11983, та з урахуванням роз'яснень, викладених у листі Держмитслужби від 20.04.06 N 11/4-15/4298-ЕП.

Щодо складання митними органами податкових повідомлень у разі недекларування товарів, які неможливо конфіскувати (втрачені, зниклі чи реалізовані товари).

У відповідності до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону визначено випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до законів України з питань оподаткування митні органи є особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податків та зборів (обов'язкових платежів) при переміщенні товарів через митний кордон України.

Податкові зобов'язання за цими податками виникають на момент подання митної декларації до митного оформлення.

При відсутності подачі вантажної митної декларації відсутні законодавчі підстави для нарахування податків згідно підпункту "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону.

Водночас, у разі, якщо операція, що є об'єктом оподаткування податками і зборами щодо яких митні органи визначено контролюючими, відбулась, мають бути сплачені й податки і збори до бюджету.

У такому випадку митні органи мають керуватись підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону й здійснити нарахування податків і зборів за підставами проведеної планової чи позапланової виїзних перевірок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, складання податкових повідомлень не виключає процедури притягнення до відповідальності щодо вчинених порушень митних правил.

Щодо порядку нарахування штрафних санкцій (штрафу) у зв'язку з порушенням платниками податків правил оподаткування.

Законом встановлено, що штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

У відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (результати документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.