Державна податкова адміністрація України розглянула запит ДПА у Дніпропетровській області від 04.01.98 р. N 6/2/31-1.150 щодо оподаткування прибутку підприємств відповідно до Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із внесеними змінами (далі - Закон) і по викладених у ньому запитаннях повідомляє.

1. Закон не заперечує внесення передоплати (авансу) у вигляді матеріальних цінностей. Якщо такі матеріальні цінності отримано в рахунок виконання довгострокового договору (контракту), то їхня вартість відноситься до складу валового доходу виконавця договору виключно у межах сум, визначених згідно з пунктом 7.10 статті 7 Закону.

2. Законом не передбачена норма заборони відчуження іноземної інвестиції протягом пільгового податкового періоду (5 років), якщо іноземний засновник спільного підприємства вивозить іноземні інвестиції за кордон після 01.07.97 р.

У разі відчуження іноземної інвестиції до закінчення пільгового податкового періоду і реалізація цієї інвестиції здійснена на території України після вступу в дію вказаного Закону, діє чинне законодавство України щодо оподаткування нерезидентів.

3. Оприбуткування безоплатно отриманих основних фондів груп 2 і 3 здійснюється за вартістю, яка вказується в документі, що підтверджує факт приймання-передачі вказаних фондів.

4. Відповідно до пункту 4.2 статті 4 Закону до валового доходу не включаються, зокрема, суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість.

5. Згідно з пунктом 4.2.10 статті 4 Закону не включається до складу валового доходу номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших платіжних документів).

Підпунктом 7.6.2 статті 7 Закону визначено, що під терміном "торгівля цінними паперами і деривативами" слід розуміти, зокрема, будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торговців цінними паперами.

Таким чином, операція з продажу векселів у даному випадку є операцією, яка підпадає під визначення торгівлі цінними паперами у контексті цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.6.1 цього Закону з метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами і деривативами.

У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку з придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.