У зв'язку з надходженням численних запитів від платників податків та органів державної податкової служби Державна податкова адміністрація України роз'яснює порядок застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість до операцій, пов'язаних з отриманням субвенцій з бюджету на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями, далі - Закон) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пункту 1.18 статті 1 Закону термін "звичайна ціна" розуміється та застосовується за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з визначенням терміна "звичайна ціна", наданого підпунктом 1.20.5 цього пункту, у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Тобто вартість поставки виробленої теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, незалежно від того, на рахунок яких джерел вона компенсується (населенням, іншими категоріями споживачів чи за рахунок місцевого чи державного бюджету). Базою оподаткування таких поставок є затверджений органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування тариф.