розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу представника відповідача Кабінету Міністрів України –Золотухіна Г.О. на Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.01.2010 року по справі за адміністративним позовом Заступника Генерального прокурора України –Т.Корнякової до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та нечинним п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 про "Деяки питання соціального захисту окремих категорій громадян",

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та нечинним п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач провівши перевірку за колективним зверненням педагогічних працівників загальноосвітньої школи I-II ступенів с. Біла Тернопільської області щодо порушення їх прав на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням встановив, що п. 14 постанови КМУ N 530 від 28.05.2008 року передбачено, що пільги, компенсації та гарантії, на які згідно із законами мають право окремі категорії працівників, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, інші послуги) тощо надаються за умови, якщо їх розмір у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900 гривень, що на думку позивача, є не законним оскільки, відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України , основи соціального захисту визначаються виключно законами України, а Законом України "Про освіту" та іншими законодавчими актами, які передбачають пільги таким особам, не встановлено обмеження щодо надання пільг залежно від розміру середньомісячного сукупного доходу пільговика. У зв'язку з чим на підставі ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" , 20.10.2009 року позивачем винесено протест N 07/1/1-363вих-09 на п. 14 постанови КМУ N 530 від 28.05.2008 року, який відповідачем відхилено, а тому на підставі абз. 4 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" , прокурор звернувся з даною позовною заявою до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.01.2010 року адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконним та нечинним п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

На Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.01.2010 року представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що є незаконною, необгрунтованою, такою, що винесена при неповному з"ясуванні та недоведеності обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права; та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з"явилися до суду, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", пунктом 14 якої встановлено, що пільги, компенсації та гарантії, на які згідно із законами мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи начальницького і рядового складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, інші послуги), безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900 гривень.

На підставі звернень педагогічних працівників загальноосвітньої школи I-II ступенів с. Біла Тернопільської області щодо порушення їх прав на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням, Генеральною прокуратурою проведено перевірку відповідності закону п. 14 вищезазначеної постанови .

За результатом проведеної перевірки, позивач прийшов до висновку, що п. 14 постанови КМУ N 530 від 28.05.2008 року підлягає скасуванню оскільки, відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України , основи соціального захисту визначаються виключно законами України, а Законом України "Про освіту" педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, державою гарантоване право на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм,і не цей закон, ні жоден законодавчий акт, який передбачає пільги таким особам, не встановлює обмеження щодо їх надання незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу пільговика.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження.

20.10.2009 року на підставі ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" , заступником Генерального прокурора України внесено протест на постанову КМУ N 530 від 28.05.2008 року, в кому заступник Генерального прокурора України з викладених у протесті підстав запропонував відповідачу скасувати п. 14 постанову КМУ N 530 від 28.05.2008 року.

Розглянувши протест заступника Генерального прокурора України від 20.10.2009 року на постанову КМУ N 530 від 28.05.2008 року, відповідачем направлено лист N 14018/0/2-09 від 30.10.2009 про відхилення протесту прокурора, з мотивів того, що пункт 14 постанови Кабінту Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 про "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"не змінює норми закону щодо надання права на пільги працівникам установ освіти, які працюють і проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, в частині безоплатного користування житлом з опаленням та освітленням, а лише врегульовує порядок їх надання. Законом України "Про прокуратуру" прямо встановлено право прокурора на звернення до суду з заявою про визнання акта незаконним у разі відхилення раніше внесеного протесту щодо оскаржуваного акту, а тому посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що позивач у даному випадку- заступник Генерального прокурора України не є належним позивачем, є безпідставним.

Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Частиною 4 ст. 57 Закону України "Про освіту" чітко встановлено гарантії з боки держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів, педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.