- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рекомендації
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Додаток
до листа Міністерства
аграрної політики України
04.12.2003 N 37-27-12/14023
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств
(Витяг)
<...>
1.4. Терміни проведення інвентаризації
Підприємствам агропромислового виробництва рекомендується проводити інвентаризацію в наступні терміни:
а) основних засобів (за винятком тварин) - не менше одного разу на рік перед складанням річних звітів, але не раніше 1 жовтня звітного року;
б) інвентаризацію земельних угідь, земель водного фонду, будівель, споруд (в тому числі гідротехнічних) та інших нерухомих об'єктів основних засобів можна проводити один раз на три роки, бібліотечних фондів - не рідше одного разу на п'ять років;
в) нематеріальних активів - не менше одного разу на рік перед складанням річних звітів, але не раніше 1 грудня звітного року;
г) незавершених капітальних вкладень - не менше одного разу на рік перед складанням річних звітів, але не раніше 1 грудня звітного року;
д) незакінченого виробництва та напівфабрикатів власного виробництва - перед складанням річних звітів, у тому числі незавершеного виробництва по рослинництву - на 1 листопада, яєць птиці в інкубаторах на 1 січня; незавершеного виробництва в рибництві - на дату вилову; напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва в промислових, допоміжних, інших виробництвах і господарствах - на 31 грудня звітного року;
е) плодових розсадників та насаджень - до настання зими, в IV кварталі звітного року;
є) незакінченого капітального ремонту і витрат майбутніх періодів - не менше одного разу на рік на 31 грудня звітного року;
ж) дорослих продуктивних тварин, робочої худоби, молодняк тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, звірів, піддослідних тварин - не менше одного разу на квартал (на 1 квітня, на 1 липня, на 1 вересня) і перед складанням річних звітів на 31 грудня звітного року, а плідників та ремонтного матеріалу риб - станом на 1 липня. Інвентаризацію птиці доцільно проводити одночасно з проведенням зооветеринарних заходів - щепленням птиці;
з) бджолосімей та кормових запасів меду в вуликах - не менше двох разів на рік (весною та восени);
и) кормів, насіння, мінеральних та органічних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших засобів захисту рослин - не менше двох разів на рік (не пізніше 1 липня - перший раз і не пізніше 1 грудня - другий раз);
і) продукції сільськогосподарського виробництва (за винятком кормів, насіння, шкіро- та хутросировини, готових виробів, продукції промислових та інших виробництв і господарств) - не рідше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня звітного року (як правило, на 1 грудня);
ї) малоцінних і швидкозношуваних предметів - не менше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня;
й) нафтопродуктів - не рідше одного разу на місяць;
к) дорогоцінних металів - не рідше два рази на рік;
л) сировини для переробки в допоміжних виробництвах і промислах, запасних частин, матеріалів для ремонтів, тари і тарних матеріалів, будівельних матеріалів і обладнання, інших матеріалів - не менше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня звітного року;
м) продуктів харчування в дитячих дошкільних установах, їдальнях, буфетах - щомісяця;
н) грошових коштів, грошових документів, цінних паперів та бланків суворої звітності - не менше одного разу на квартал;
о) розрахунків за платежами в бюджет та по інших обов'язкових внесках і платежах - не менше одного разу на квартал;
п) розрахунків з дебіторами і кредиторами різними - не менше двох разів на рік.
Кількість інвентаризацій активів і зобов'язань, конкретні дати їх проведення рекомендується передбачити в календарному плані інвентаризаційної роботи.
При створенні інвентаризаційних комісій одночасно головним бухгалтером складається календарний план проведення інвентаризацій по підприємству. Календарний план інвентаризаційної роботи та склад комісій затверджується наказом підприємства.
В фермерських господарствах, де виробництво здійснюється фермером і членами його родини, а також в господарствах з середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб включно (крім членів сім'ї) і обсягом виручки за рік, що не перевищує 500 тис. грн., рекомендуємо для самоконтролю повну інвентаризацію проводити два рази на рік: перед початком весняно-польових робіт і після закінчення збирання врожаю поточного року (1 жовтня, 1 листопада).
2. Інвентаризація основних засобів
2.1. До початку інвентаризації основних засобів необхідно провести підготовчу роботу, а саме:
- перевірити наявність і стан первинних документів та реєстрів обліку основних засобів (інвентарних карток, книг, описів);
- технічної документації (паспортів тощо);
- наявність документів на орендовані або здані в оренду основні засоби на відповідальне зберігання чи тимчасове користування;
- опрацювати усі інші документи по надходженню й списанню основних засобів, зробити записи у картках чи книгах та вивести залишки на початок інвентаризації;
- від осіб, відповідальних за збереження довірених їм засобів, взяти розписки про те, що усі документи по надходженню і списанню засобів здані у бухгалтерію господарства і неоприбуткованих або несписаних засобів у них немає.
2.2. Під час інвентаризації комісія в обов'язковому порядку перевіряє відповідність технічної документації із записами в первинних документах та реєстрах обліку, записує в інвентаризаційні описи повні найменування об'єктів та їх інвентарні номери (ф. N Інв.-1сг). У випадку відсутності технічної документації про це вказується в описах - у графі 6.
2.3. Основні засоби записуються у відповідних інвентаризаційних описах в розрізі виробничого або невиробничого призначення об'єктів та по рахунках (субрахунках) обліку основних засобів. Об'єкт, який був реконструйований, пройшов поліпшення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменування, що відповідає новому основному призначенню.
Будівлі заносяться в інвентаризаційні описи в індивідуальному порядку з детальним описом кожного об'єкту.
В описах наводяться також основні розміри будівель. Об'єм будівлі в метрах кубічних (куб.м) визначається за зовнішніми обмірами (довжина і ширина) - по зовнішньому периметру стін, висота - від рівня землі до рівня стелі.
Корисна площа підлоги визначається сумою площ усіх приміщень (по внутрішньому обміру), виключаючи при цьому площі, зайняті печами, перегородками і т. д.
Під корисною площею основного призначення слід розуміти:
а) по житлових будинках - площу, що використовується для житла, тобто не враховуючи до загальної корисної площі площу коридорів, кухонь тощо;
б) по культурно-побутових, виробничих і господарських будівлях - площу приміщень, що використовуються за прямим призначенням будівлі (актовий зал, сцена, фойє - в будинках культури; приміщеннях для ремонту машин та інших ремонтних робіт - в майстернях; для зберігання продуктів і матеріалів - на складах; для зберігання машин - в гаражах; приміщення для утримання тварин - на фермах, конюшнях, свинарниках тощо), тобто не враховуючи площі коридорів, тамбурів та інших будівель і підсобних приміщень.
Місткість будівель визначають:
а) по зерносховищах - максимальною кількістю зерна (в тоннах), що поміщається в нормальних умовах зберігання;
б) по тваринницьких приміщеннях - кількістю голів, які можливо розмістити в нормальних умовах, тобто місткістю по проекту (ското-місць) чи встановленим нормам на голову, а також число годівниць, автопоїлок і станків;
в) по складах пального - максимальною місткістю в кубічних метрах (куб.м);
г) по ремонтних майстернях (усіх типів) - кількістю умовних ремонтів виробничою площею в квадратних метрах (кв.м);
д) по тракторних гаражах, автогаражах, навісах для зберігання комбайнів та інших машин - кількістю машино-місць чи площею підлоги (у відповідності з проектом);
е) по житлових будинках - кількістю одно-, двох-, трьох- і більше кімнатних квартир із врахуванням їх житлової площі.
По таких будівлях, як наприклад, кормокухні, кормоцехи, показують пропускну здатність (голів).
Особливі пристрої й обладнання (наприклад, механізми подання кормів і прибирання гною, обладнання складських приміщень стелажами тощо), а також інші конструктивні особливості об'єктів, вказують в найменуванні основних засобів.
При інвентаризації будівель і споруд по окремих описах необхідно описати усі тимчасові будівлі і споруди, включаючи будівлі і споруди літніх таборів для худоби.
2.4. Споруди та передавальні пристрої вносять в опис також індивідуально з детальним описом характерних ознак, якими для окремих видів споруд являються:
а) для повітряних ліній електропередачі - напруга, напрям (від якого і до якого пункту), протяжність (км), матеріал стовпів, проводів та ізоляторів;
б) для силосних і сінажних споруд - місцезнаходження, матеріал, з якого виготовлено споруду, і максимальну кількість готового силосу (сінажу) в тоннах, що поміщається у споруді одночасно;
в) для стаціонарних цистерн і баків, встановлених на фундаментах - матеріал фундаменту і самої споруди, тип (горизонтальні, вертикальні), основні розміри (діаметр основи, висота) і місткість в кубічних метрах (куб.м).
Меліоративні та іригаційні, водяні, зрошувальні, осушувальні та дорожні споруди заносять в описи, вказуючи характерні ознаки, а саме:
а) водонапірні башти - матеріали, з яких побудовано споруду, основні розміри, виробнича потужність (об'єм в тис. л);
б) водопроводи - тип, загальна протяжність (довжина магістралі) в пагонних метрах, в тому числі від насосу до водонапірної башти; матеріал та діаметр труб, спеціальні пристрої;
в) канали і канави - напрям і місцезнаходження, протяжність, глибина і ширина (по дну і поверхні), матеріали укріплення дна і відкосів;
г) ставки - місцезнаходження і площа (дзеркало води) в гектарах (га);
д) дороги - тип (шосе, профільована дорога), напрямок (від якого і до якого пункту), протяжність (км), матеріал покриття, ширина полотна в метрах (м);
е) мости - місцезнаходження, матеріал виготовлення і основні розміри.
2.5. Силові і робочі машини, станки, силові установки та інше обладнання, транспортні засоби, вимірювальні пристрої, лабораторне обладнання і господарський інвентар заносять в інвентаризаційні описи індивідуально, вказують інвентарний номер, найменування заводу виготовлювача, рік випуску, призначення, потужність і т.д., а також пристрої, що належать до того чи іншого обладнання, машини чи установки.
Інвентаризаційна комісія перевіряє також наявність паспортів по тракторах, комбайнах та інших сільськогосподарських машинах.
Дані про використання і ремонт тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, а також про їх виробіток після капітального ремонту описуються на основі паспортів машин і перевіряються з даними бухгалтерського обліку.
Виробіток після останнього капітального ремонту показується: по тракторах - в умовних еталонних гектарах; комбайнах - у фізичних гектарах, вантажних та легкових автомобілях - у кілометрах пробігу, складних зерноочисних установках - в центнерах пропущеного зерна. При цьому виробіток показується за весь час з дня випуску машини з останнього капітального ремонту, а не тільки за минулий сезон. Кількість проведених ремонтів вказується за весь період з моменту випуску машини заводом.
Опис силових установок (електрогенераторів, силових трансформаторів, електродвигунів тощо), станків, машин та іншого встановленого обладнання необхідно здійснювати з усім комплексом допоміжного обладнання, що сюди відноситься, включаючи фундаменти, привідні ремені, крани тощо.
Сільськогосподарські машини і пристрої (ґрунтообробні, посівні, збиральні тощо), машини по підготовці кормів, лабораторне та інше обладнання описують також попредметно, вказуючи при цьому інвентарні та заводські номери, а також коротку технічну характеристику (тип, вид, марка тощо).
При описі сівалок, культиваторів, сінокосарок, плугів та інших машин і обладнання їх тип і вид повинні бути вказані конкретно, наприклад: тракторні, кінні чи ручні, п'ятикорпусні, чотирьохкорпусні, трьохкорпусні і т.д.; зернові, дискові, 24-рядні, 28-рядні, вузькорядні і т.д.
Потужність сільськогосподарських машин, що визначається їх маркою, окремо не вказується.
2.6. Присвоєні об'єктам основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може здійснюватись у тих випадках, коли виявлено, що об'єкти помилково відображені не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.
2.7. При виявленні об'єктів, що не знаходяться на обліку, а також об'єктів з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити в опис відсутні відомості і технічні показники цих основних засобів, наприклад: по будівлях і спорудах - рік побудови, вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об'єм (зовнішні чи внутрішні обміри), загальну корисну площу, число поверхів, підвалів тощо. Для вартісної оцінки таких об'єктів слід керуватися П(С)БО 7 "Основні засоби".
2.8. У випадках, коли проведені капітальні вкладення (прибудова нових приміщень, поверхів або часткова ліквідація будівель і споруд) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про внесені зміни. Одночасно з цим комісія має встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об'єктів основних засобів не знайшли відображення в обліку.
................Перейти до повного тексту