У зв'язку із затвердженням Типового положення про обласний центр соціальних служб для молоді та покладанням на нього нових завдань і функцій

1. Затвердити Типове положення про Телефон Довіри, що додається.

2. Фінансово-економічному управлінню (М.В.Сухенко) передбачити в проекті бюджету Міністерства на 1998 рік виділення коштів за розділом 206 параграф 2 на фінансування роботи Телефонів Довіри.

3. Українському державному центру соціальних служб для молоді (Р.Г.Драпушко) передбачити проведення тематичного семінару з питань організації роботи Телефонів Довіри.

4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра М.Ф.Головатого.

Телефон Довіри - це інформаційно-довідкова, соціально-психологічна, консультативна служба, яка створюється при центрах соціальних служб для молоді.

Головною метою Телефону Довіри є надання безкоштовної психолого-педагогічної, медичної, правової та інформаційної допомоги всім, хто її потребує і звертається до Телефону Довіри.

До роботи у службі Телефону Довіри залучаються кваліфіковані спеціалісти (психологи, педагоги, соціальні працівники, юристи, лікарі та інші фахівці), які пройшли відповідний курс підготовки та добре зарекомендували себе протягом 6 місяців випробувального строку, а також волонтери, котрі пройшли відповідну підготовку та стажування під керівництвом головних консультантів Телефону Довіри.

Телефон Довіри працює цілодобово. Номери Телефону Довіри мають бути занесені до офіційних довідників і представлені у засобах масової інформації.

1. Надання невідкладної спеціалізованої соціально-психологічної допомоги всім, хто звертається, незалежно від їх статі, віку, віросповідання, національної приналежності, соціального статусу й місця проживання.

2. Інформаційне консультування абонентів або, при потребі, подальша їх переадресація іншим фахівцям, компетентним у даній проблемі.

3. Організація системи підготовки консультантів Телефону Довіри з числа працівників центрів соціальних служб для молоді і волонтерів.

1. Надання допомоги абонентам, які перебувають у кризовому стані, насамперед, абонентам з суїцидальними намірами, а також з проблем здоров'я, зловживання наркогенними речовинами, сексуальних проблем, проблем міжособистісних стосунків, адаптації, зайнятості, дозвілля, фінансів та інших проблем.