<...> Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом.

Абзацом 5 пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону встановлено, що фізична особа вважається резидентом України, якщо вона є громадянином України. Наявність, крім громадянства України, громадянства іншої країни (абзац 6 пп. 1.20.1 Закону) теж передбачає резидентський статус платника податку, насамперед, за наявністю громадянства України. Тобто громадянство України є ознакою резидентства, і громадяни України не потребують підтвердження свого резидентського статусу як платники податку з доходів.

Не потребують також підтвердження статусу податкового резидента України іноземні громадяни, які одержали в Україні посвідку на постійне місце проживання в Україні згідно з Законом України від 07.06.2001 р. N 2491 "Про імміграцію". У паспортному документі таких осіб має бути проставлена імміграційна віза, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.

На таких осіб - податкових резидентів поширюватимуться загальні норми Закону N 889 як у частині порядку (правил), так і щодо ставок оподаткування в Україні доходів з усіх доходів, отримуваних з будь-яких джерел (у т. ч. з іноземних).

Також не потребує підтвердження свого резидентського статусу іноземець при його державній реєстрації в Україні як самозайнятої особи, зокрема суб'єктом підприємницької діяльності (пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону) .

У всіх інших випадках, крім наведених вище, іноземці або особи без громадянства повинні підтверджувати податковому агенту свій резидентський статус довідкою, виданою у встановленому порядку податковим органом.