Відповідно до підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України , затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402, вимог Кодексу України про надра , Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок користування надрами, та з метою забезпечення ефективного задоволення потреб промисловості в мінеральній сировині та збереження природних багатств України

1. Затвердити Методичні рекомендації з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):

2.1. Забезпечити доведення Методичних рекомендацій до відома осіб, які безпосередньо відповідають за організацію та проведення державного нагляду з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин.

2.2. Передбачити у плані нормотворчої діяльності МНС України на наступний рік розроблення спільно з науковою установою, що належить до сфери управління Держгірпромнагляду України, нормативно-правового акта щодо охорони надр при розробці родовищ корисних копалин.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Методичні рекомендації з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин (далі - Методичні рекомендації) поширюються на діяльність, пов'язану з розробкою родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин.

1.2. Методичні рекомендації розкривають напрямки та шляхи раціонального, комплексного використання та охорони надр під час проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації (консервації) підприємств (об'єктів) з розробки родовищ корисних копалин, а також використання їх для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Додержання цих Методичних рекомендацій дозволить забезпечити найбільш повне ефективне задоволення потреб промисловості в мінеральній сировині та збереження природних багатств України.

Положення цих Методичних рекомендацій не замінюють положень чинних нормативно-правових та нормативних актів.

1.3. Методичні рекомендації призначено для використання посадовими особами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Держгірпромнагляд) та експертно-технічних центрів, а також може бути використано міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, організаціями, установами, юридичними та фізичними особами (далі - підприємства), які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу проектування, будівництво, реконструкцію, експлуатацію, ліквідацію (консервацію) підприємств з видобування корисних копалин, а також об'єктів, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

При розробці цих Методичних рекомендацій використовувалися такі нормативно-правові акти:

Кодекс України про надра ;

Водний кодекс України ;

Гірничий закон України ;

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" ;

Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР, затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 22 листопада 1960 р. № 1895 (пункт 1) (далі - Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР);

Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення , затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 р. № 33;

Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства , затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 58;

Положення про порядок надання гірничих відводів , затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 59;

Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння , затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. № 144;

Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду , затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1995 р. № 134;

Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1370;

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461;

Правила розробки газових і газоконденсатних родовищ, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР від 06 квітня 1970 р. (Збірник керівних матеріалів з охорони надр при розробці родовищ корисних копалин. Держгіртехнагляд СРСР. Москва, "Надра", 1987, стор. 354 - 448);

Правила розробки нафтових і газонафтових родовищ , затверджені Міністерством нафтової промисловості СРСР від 15 жовтня 1984 р., протокол № 44 (НПАОП 11.10-1.02-84);

Правила розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод, затверджені постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 серпня 1987 р. № 28 (НПАОП 14.0-1.01-87);

Правила безпеки у вугільних шахтах , затверджені наказом Держгірпромнагляду від 22.03.2010 № 62, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 р. за № 398/17693 (зі змінами) НПАОП 10.0-1.01-10 (далі - Правила безпеки у вугільних шахтах);

Правила розробки родовищ теплоенергетичних вод, затверджені постановою Держгіртехнагляду СРСР від 01.11.85 (НПАОН 14.0-1.02-85);

Інструкція з проведення маркшейдерських робіт, затверджена Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 р. (НПАОП 74.2-5.01-85);

Інструкція щодо порядку ліквідації і консервації підприємств з добування корисних копалин, затверджена постановою Держгіртехнагляду СРСР від 11 липня 1985 р. № 28 (НПАОП 00.0-5.05-85);

Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення , затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 3 березня 2003 р. № 34/м, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за № 377/7698;

СНиП 2.04.02-84 "Водозабори споруди. Споруди для забору підземних вод".

У цих Методичних рекомендаціях терміни та скорочення вживаються у таких значеннях:

ДКЗ України - Державна комісія по запасах корисних копалин;

ПСГ - підземне сховище газу;

ДСТУ - Державний стандарт України;

ТУ - технічні умови;

БВР - буровибухові роботи;

ЗФ - збагачувальна фабрика;

АГК - апаратура газового контролю шахти;

АКМ - апаратура контролю метану.

4.1. Відповідно до вимог Кодексу України про надра здійснення діяльності, пов'язаної з користуванням надрами, дозволяється лише після одержання спеціального дозволу на користування надрами та оформлення у встановленому порядку акта про надання гірничого відводу (крім випадків, передбачених Кодексом України про надра).

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

4.2. Надра в межах гірничого відводу рекомендується використовувати відповідно до цілей, для яких їх надано. Користуватися надрами можна тільки в межах гірничого відводу.

4.3. Межі гірничого відводу, як правило, визначаються залежно від його призначення:

- для розробки родовищ корисних копалин - контурами оцінених ДКЗ України запасів з урахуванням зон зсування гірських порід або розносу бортів кар'єру;

- для розробки родовищ нафти і газу із застосуванням законтурного заводнення або в разі впровадження нових методів розробки з метою збільшення нафтогазоконденсатовіддачі - периметрами розташування законтурних нагнітальних свердловин;

- для експлуатації родовищ мінеральної води - зоною формування по горизонталі та вертикалі;

- для будівництва і експлуатації підземних споруд - їхніми технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар'єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування цих споруд;

- для підземного зберігання газу - контурами поширення максимального об'єму газу, який закачується в порові пласти, відповідно до проекту на будівництво ПСГ;

- для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод - тією частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація в суворо визначених межах.

4.4. Не можна залишати за межами гірничого відводу площі родовищ, рудних тіл, жил і покладів корисних копалин, не придатних для самостійної розробки. Як правило, гірничі відводи видаються окремо на кожен вид корисної копалини.

4.5. Після одержання гірничих відводів (або ліцензій) потрібно в порядку, встановленому земельним законодавством України, одержати земельні ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами.

4.6. Відповідальність осіб, винних у порушенні законодавства про надра, визначена у статті 65 Кодексу України про надра .

4.7. У разі користування надрами з метою розробки родовищ корисних копалин підприємство має додержуватись вимог законодавства про надра та мати в наявності:

- геологічний звіт з підрахунком запасів корисних копалин та протокол затвердження запасів ДКЗ України;

- акт прийняття-передачі розвіданого родовища для промислового освоєння;

- затверджений проект на будівництво гірничодобувного підприємства і розробку родовища корисних копалин, що пройшов екологічну, науково-технічну та інші види експертизи та погоджений в порядку, встановленому законодавством України;

- акт про надання гірничого відводу (крім випадків, передбачених Кодексом України про надра );

- державний акт на право користування землею;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- річний план розвитку гірничих робіт, погоджений з органами державного гірничого нагляду;

- передбачену нормативними документами геологічну, геодезичну, маркшейдерську та іншу документацію;

- звіти спеціалізованих організацій щодо технологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних досліджень, вивчення газового режиму родовища та інших умов його розробки, які проводились під час геологічного вивчення родовища та після його завершення;

- керн розвідувальних свердловин та дублікатів проб, необхідних для подальшого геологічного вивчення та розробки родовища.

4.8. Дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин державного значення з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини можливо проводити лише за наявності погоджених з органами державного гірничого нагляду проектів і з застосуванням технологій, які б забезпечили достатнє вивчення родовищ, не знижуючи при цьому їх промислову цінність.

4.9. Згідно зі статтею 51 Кодексу України про надра Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з органами охорони навколишнього природного середовища та органами державного гірничого нагляду.

4.10. У разі розробки родовищ різних видів корисних копалин, які залягають на одній території, а також при розробці одного великого родовища кількома підприємствами, пропонуємо визначати послідовність розробки родовищ і їх частин та взаємозв'язок гірничих робіт за умови забезпечення найбільш повного, комплексного та економічно доцільного вилучення з надр розвіданих запасів та додержання вимог безпеки.

4.11. Підприємству рекомендується мати і застосовувати прохідницькі і очисні комплекси, виїмкові, гірничотранспортні машини та механізми, інші технічні засоби, передбачені проектом, котрі дозволяють забезпечити безпеку гірничих робіт, найбільш повне, комплексне вилучення корисних копалин з надр.

4.12. В річних планах розробки родовищ корисних копалин рекомендується передбачати нормативи втрат та збіднювання корисних копалин під час їх видобування, розраховані на кожну виїмкову одиницю, а також заходи з їх оптимізації, залученню у видобуток (за необхідності) раніш законсервованих та забалансових запасів, використання корисних копалин, що залягають сумісно, та розкривних порід, складування некондиційної мінеральної сировини у спеціальні відвали, запровадження у виробництво досягнень науки і техніки, а також прогресивних технологічних рішень та результатів науково-дослідних і експериментальних робіт в галузі охорони надр.

4.13. Проектувати і здійснювати будівництво населених пунктів, промислових і сільськогосподарчих комплексів рекомендується, як правило, тільки після отримання від територіальної геологічної організації даних про відсутність корисних копалин в надрах під ділянкою майбутньої забудови.

Проводити забудову площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення можливо лише у виняткових випадках за погодженням з органами державного гірничого нагляду.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.14. Не повинна допускатися будь-яка діяльність, внаслідок якої порушується зберігання рідкісних геологічних природних відслонень, мінералогічних утворень, палеонтологічних об'єктів, гідрогеологічних проявів і ділянок надр, які оголошено заповідниками або пам'ятками природи, історії та культури.

У разі виявлення під час користування надрами рідкісних геологічних відслонень і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що являють зацікавленість науки, культури, користувач надр зобов'язаний негайно припинити роботи на відповідній дільниці і повідомити про це зацікавлені державні органи.

4.15. Підприємствам, незалежно від форм власності, рекомендується силами науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій проводити роботи з удосконалення існуючих варіантів, способів і систем розробки родовищ корисних копалин, засобів механізації, а також організації праці для підвищення повноти і якості вилучення корисних копалин під час видобутку, планувати та забезпечувати впровадження їх результатів.

4.16. Положення цих Методичних рекомендацій рекомендується відображати у відповідних галузевих документах (правилах технічної експлуатації, статутах, положеннях, інструкціях тощо), які регламентують виробничу діяльність служб, підрозділів та посадових осіб підприємств.

4.17. Керівним та інженерно-технічним працівникам підприємства пропонується систематично відвідувати місця ведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, з метою здійснення контролю за правильністю їх ведення та додержання вимог з охорони надр, а також вживати заходів з усунення виявлених порушень законодавства про надра.

4.18. Не рекомендується видавати завдання на виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами, якщо зміст таких завдань суперечить вимогам законодавства про надра.

5.1. Роботи з геологічного вивчення надр, в тому числі в межах родовища, яке розробляється, можуть виконуватися лише за наявності затвердженого проекту з дотриманням чинного законодавства, нормативів, стандартів щодо геологічного вивчення надр, з забезпеченням повноти і вірогідності вихідних даних про кількість і якість запасів корисних копалин і компонентів, що містяться в них, повноти і комплексності вивчення геологічної будови надр, гірничотехнічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин.

5.2. На виконання робіт з геологічного вивчення надр необхідно отримати спеціальний дозвіл, а також здійснити державну реєстрацію цих робіт в Державному інформаційному геологічному фонді України.

5.3. Під час розробки родовищ корисних копалин здійснюється дорозвідка родовищ корисних копалин та інші геологічні роботи.

5.4. Дорозвідку і експлуатаційну розвідку родовищ або окремих їх ділянок здійснює саме підприємство або спеціалізована організація за геологічним завданням, виданим підприємством.

Експлуатаційна розвідка здійснюється з випередженням розвитку підготовчих і очисних робіт і проводиться протягом всього терміну розробки родовища.

5.5. В проектах дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ пропонується передбачати:

- цільове завдання, обґрунтування їх постановки і задачі робіт;

- методику і технологію проведення геологічних, гідрогеологічних, геофізичних та інженерно-геологічних робіт, а також технологічних та інших видів досліджень, необхідних для виконання цільового завдання;

- очікуваний приріст запасів корисних копалин, переведення запасів в більш високі категорії за ступеням їх вивченості, а також уточнення геологічних особливостей родовища або його окремих ділянок.

У разі складних гірничо-геологічних умов розробки родовища або його дільниць (можливість несподіваних викидів гірничої маси і газу, гірничих ударів, проривів води та пливунів, зсувних явищ тощо) в проектах з дорозвідки та експлуатаційної розвідки пропонується передбачати спеціальні дослідження для розробки рекомендацій щодо забезпечення ефективного і безпечного проведення гірничих робіт.

В проектах дорозвідки та експлуатаційної розвідки рекомендується передбачати максимальне використання капітальних, підготовчих, нарізних гірничих виробок і бурових свердловин для здійснення дорозвідки родовища і експлуатаційної розвідки.

Розвідувальні гірничі виробки максимально використовують для експлуатаційних робіт.

5.6. Відповідно до проекту геологорозвідувальних робіт та інструкції з геологічних робіт всі розвідувальні гірничі виробки і бурові свердловини підлягають геологічному документуванню, а в необхідних випадках (розкриття тіл корисних копалин тощо) - випробуванню, в тому числі технологічному.

У випадках, передбачених зазначеною інструкцією, геологічному документуванню та випробуванню підлягають також капітальні, підготовчі, нарізні, очисні гірничі виробки та бурові свердловини різного призначення.

5.7. Підприємство зобов'язане своєчасно забезпечувати виконання хімічних, спектральних та інших видів аналізу проб на всі корисні компоненти та шкідливі домішки, а також проведення досліджень технологічних властивостей корисних копалин і вміщених в них компонентів, котрі мають промислове значення.

5.8. Результати геологічних, гідрогеологічних, геофізичних, технологічних та інших робіт, отримані в процесі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва та експлуатації підприємства, дорозвідки і експлуатаційної розвідки обробляються і використовуються для геологічного обґрунтування проектування, раціонального планування гірничого виробництва, в тому числі капітальних, підготовчих та очисних робіт.

5.9. Підприємство або спеціалізована організація за результатами проведених геологорозвідувальних робіт пропонується складати геологічні звіти. Порядок, строки складання та зміст геологічних звітів підприємств або спеціалізованих геологорозвідувальних організацій встановлює Держкомгеології.

6.1. У разі необхідності будівництва гірничодобувного об'єкта в межах площі залягання корисних копалин, користувач надр до початку розробки проекту отримує дозвіл на забудову площі залягання корисних копалин.

6.2. Місце розташування гірничодобувного об'єкта (майданчик для будівництва підприємства з видобутку корисних копалин) вибирається відповідно до вимог чинного законодавства про надра, землю, воду, а також нормативних документів про порядок розроблення, узгодження та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво підприємств, будівель та споруд.

6.3. Для вибору майданчика з метою будівництва об'єкта з видобутку корисних копалин користувач надр в установленому порядку утворює комісію з обов'язковою участю представника органу державного гірничого нагляду, яка складає відповідний акт про вибір площадки.

6.4. Проекти розробки родовищ корисних копалин повинні відповідати вимогам законодавства про надра, класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду України, чинним нормативним документам з проектування і будівництва, галузевим нормам і вказівкам, правилам безпеки і технічної експлуатації.

6.5. В проектах розробки родовищ корисних копалин передбачається:

- розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

- способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ, корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне видобування з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

- раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

- складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

- геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва і експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

- рекультивацію порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покрову;

- заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища;

- застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних в ній компонентів, що мають промислове значення;

- раціональне використання, утилізацію, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);

- технічні засоби з достовірного обліку кількості і якості видобутої мінеральної сировини;

- склад геологічної та маркшейдерської служб підприємства, їх технічне оснащення;

- заходи з охорони праці;

- заходи, що забезпечують виконання рішень і рекомендацій ДКЗ України по затвердженню запасів.

Заходами з охорони навколишнього природного середовища пропонується передбачити рішення з:

- скорочення відчуження землі під гірничі розробки;

- вибору технології видобутку і первинної переробки мінеральної сировини з якнайменшими викидами в навколишнє середовище;

- організації контролю за станом навколишнього природного середовища і прогнозування змін в навколишньому середовищі, пов'язаних з використанням надр.

6.6. На розробку великих родовищ корисних копалин двома або більше гірничодобувними об'єктами, як правило, розробляється комплексний проект освоєння та розробки родовища, що передбачає:

- раціональний розкрій родовища на шахтні (кар'єрні) поля, який забезпечує найбільш повне вилучення і комплексне використання запасів основних та тих, що залягають спільно з ними, корисних копалин і компонентів, що в них містяться, а також заходи, які забезпечують безпеку працівників підприємства та населення;

- обґрунтування оптимальної потужності кожного підприємства та черговість відпрацювання пластів, рудних тіл та покладів корисних копалин різних видів, що виключають їх підробку та необґрунтовані втрати;

- найбільш доцільне розміщення основних та допоміжних промплощадок підприємства з поверхневими будовами та спорудами, необхідними для експлуатації підприємства, в тому числі складів корисних копалин, відвалів розкривних та вміщуючих порід, а також житлових селищ і комунікацій: залізниць, автомобільних доріг, мереж електропередачі та зв'язку, водопостачання, теплопостачання, каналізації з очисними спорудами та інших об'єктів;

- черговість будівництва та введення в дію окремих підприємств;

- капітальні витрати та техніко-економічні показники для окремих підприємств та в цілому по родовищу.

Комплексний проект освоєння та розробки родовища після погодження з органами державного гірничого нагляду підлягає затвердженню в установленому порядку користувачем надр. На підставі комплексного проекту розробляються проекти розробки родовища окремими розташованими на ньому підприємствами.

6.7. В проектах розробки передбачаються схеми розкриття, способи і системи відпрацювання родовища, які б:

- відповідали умовам безпеки;

- виключали вибіркове відпрацювання найбільш багатих дільниць родовища і продуктивних пластів, рудних тіл та покладів, яке приводить до зниження якості балансових запасів, що залишились, а можливо, і до втрати їх промислового значення;

- забезпечували оптимальні параметри виїмкових одиниць, оптимальну повноту та якість вилучення запасів корисних копалин з надр з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища;

- забезпечували відпрацювання шахтних полів від флангів до центру, а також польову підготовку виїмкових дільниць.

6.8. Проекти на розробку родовищ корисних копалин, які залягають в складних гірничо-геологічних або природних умовах, містять спеціальний розділ, що передбачає заходи, які виключають або значно знижують негативний вплив ускладнюючих факторів, та раціональне, комплексне використання надр і в той же час забезпечують безпечне проведення гірничих робіт, охорону надр та навколишнього середовища.

6.9. В проектах на підземну розробку природних кам'яних будівельних матеріалів, гіпсу, вапняку, кам'яної та калійної солі розглядається можливість цільової підготовки виробок з урахуванням забезпечення їх тривалого збереження для використання в цілях, не пов'язаних з видобутком корисних копалин.

6.10. Рекомендується під час експлуатації родовищ корисних копалин, а також підготовки на них горизонтів і виїмкових дільниць не здійснювати будь-які зміни та відхилення від затверджених проектів, які призводять до порушення вимог законодавства про надра, без попереднього узгодження з проектною організацією, яка розробила проект, і органами державного гірничого нагляду, а також письмового дозволу на внесення змін організації, яка затвердила проект.

6.11. Основні показники з проектних рішень стосовно забезпечення раціонального, комплексного використання родовища та видобутку корисних копалин, а також охорони надр і навколишнього середовища зводяться в спеціальний розділ проекту "Охорона надр і навколишнього природного середовища".

6.12. Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають експертизі в частині охорони надр спеціалізованими експертними організаціями та погодженню в порядку, встановленому законодавством України.

7.1. Підприємства, які здійснюють розробку родовищ корисних копалин, проектування і будівництво гірничодобувних об'єктів і споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, забезпечують згідно з вимогами пункту 5 статті 50 та пункту 2 статті 53 Кодексу України про надра здійснення геологічних та проведення маркшейдерських робіт, а також складання геологічної і маркшейдерської документації.

7.2. Геологічні служби підприємств функціонують таким чином, що про всі зміни гірничо-геологічних умов, які можуть викликати ускладнення технології або зупинку гірничих робіт, невідкладно інформується керівник підприємства.

7.3. На основі первісної геологічної документації має бути створена зведена геологічна документація. Обов'язковий комплект і зміст первісної та зведеної геологічної документації визначаються галузевими інструкціями.

Робоча геологічна документація поповнюється в міру накопичення фактичного матеріалу, але не рідше одного разу на місяць. Зведена геологічна документація поповнюється щоквартально.

7.4. Геологічна документація, дані випробувань та інших геологічних робіт, виконаних в процесі дорозвідки, експлуатаційної розвідки і розробки родовищ, мають установлювати або уточнювати контури, елементи залягання, якість і технологічні властивості корисних копалин для підрахунку або перерахунку балансових та забалансових запасів по окремих виїмкових одиницях, ділянках, тілах корисної копалини та по родовищу в цілому.

7.5. З метою раціонального і комплексного використання надр, а також забезпечення безпеки людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища підприємствами відповідно до законодавства:

- ведеться маркшейдерська документація;

- виконуються маркшейдерські роботи для забезпечення найбільш повного і комплексного використання родовищ корисних копалин, ефективного і безпечного проведення гірничих робіт, охорони надр, будівель, споруд та природних об'єктів від шкідливого впливу гірничих розробок;

- забезпечується облік стану і руху запасів, втрат і збіднювання корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти.

Структура, задачі, обов'язки та права маркшейдерської служби визначаються Положенням про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР та постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 1995 р. № 289 .

7.6. Геологорозвідувальні роботи, розробка родовищ, будівництво (реконструкція) гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, без забезпечення своєчасних та якісних геологічних і маркшейдерських робіт, а також без ведення обліку стану і руху запасів, втрат та збіднювання корисних копалин не допускаються.

7.7. На всіх гірничодобувних об'єктах та підземних об'єктах, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, які будуються або діють, відповідно до вимог Інструкції з проведення маркшейдерських робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 р. НПАОП 74.2-5.01-85 (далі - Інструкція з проведення маркшейдерських робіт), виконуються такі маркшейдерські роботи:

- спорудження геодезичних і маркшейдерських опорних і зйомочних мереж та здійснення на їх основі всього комплексу маркшейдерських вимірювань і обчислень, необхідних для складання і систематичного поповнення гірничої графічної документації, вирішення різноманітних гірничо-геометричних задач для потреб виробництва;

- винесення в натуру проектних параметрів будівництва окремих об'єктів на земній поверхні та в підземних виробках, завдання напрямків гірничим і розвідувальним виробкам у відповідності до проектів і планів розробки родовища, а також контроль за їх додержанням;

- проведення інструментальних спостережень за процесами зсування гірських порід, деформаціями земної поверхні, будівель, споруд, стійкістю уступів та бортів кар'єрів тощо;

- визначення, розрахунок і своєчасне нанесення на гірничу графічну документацію охоронних і бар'єрних ціликів, небезпечних зон можливого прориву води і газу в діючі виробки, зон підвищеного тиску від ціликів на суміжних пластах (покладах) і газодинамічних проявів (викидів, гірничих ударів) тощо;

- спостереження за недопущенням самовільної забудови площ залягання корисних копалин.

7.8. Маркшейдерські роботи, які вимагають застосування спеціальних методів, технічних засобів та інструментів, виконуються за допомогою спеціалізованих організацій на договірній основі

7.9. Відповідно до вимог пункту 26 Положення про маркшейдерську службу в гірничодобувній промисловості Української РСР підприємства ведуть книги записів геологічних та маркшейдерських вказівок, які є обов'язковими для всіх посадових осіб, яким вони адресовані. Керівник або головний інженер підприємства регулярно контролюють виконання цих вказівок.

7.10. Підприємство веде облік стану та руху запасів, втрат і збіднювання корисних копалин, а також облік запасів за ступенями їх підготовки до виїмки згідно з вимогами відповідних нормативно-правових актів щодо здійснення такого обліку.

7.11. Здійсненим обліку стану та руху запасів, втрат і збіднювання корисних копалин ґрунтується на таких вимогах:

- обліку підлягають затверджені ДКЗ України запаси корисних копалин;

- запаси корисних копалин обліковуються за наявністю їх в надрах, незалежно від можливого збіднювання і втрат при видобутку і переробці;

- запаси корисних копалин обліковуються за категоріями A, B, C1 і C2 роздільно по родовищах, ділянках, окремих рудних тілах, шахтних полях, виїмкових одиницях, способах і системах розробки, основних промислових (технологічних) типах і сортах корисних копалин;

- запаси корисних копалин списуються з обліку підприємства згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 58 (далі - Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства);

- списання запасів відображається в геологічній і маркшейдерській документації роздільно за елементами обліку і заноситься в спеціальну книгу обліку списання запасів корисних копалин;

- приріст і переведення всіх запасів корисних копалин і наявних в них компонентів в більш високі категорії за ступенем вивченості проводяться на основі їх підрахунків за фактичними геологічними матеріалами і затверджуються в установленому порядку.

7.12. Облік стану і руху запасів, втрат та їх збіднювання включає первинний облік, зведений облік і щорічний звітний баланс запасів.

Первинний облік стану і руху запасів здійснюється, як правило, по виїмкових одиницях на основі матеріалів геологічних і маркшейдерських робіт, що виконані в процесі проведення геологорозвідувальних, капітальних, підготовчих, нарізних виробок і очисної виїмки.

Зведений облік стану і руху запасів, втрат і збіднювання руди здійснюється на основі первинного обліку по горизонтах, ділянках, родовищу /шахтному полю/ і підприємству в цілому.

Щорічний звітний баланс запасів складається на основі первинного і зведеного обліку запасів, втрат та збіднювання корисних копалин за станом на перше січня кожного року.

7.13. Облік стану і руху запасів за ступенями їх підготовленості до виїмки здійснюється:

- по розкритих, підготовлених і готових до виймання запасах;

- роздільно за способами розробки, типами родовищ і системами розробки, що застосовуються;

- по виїмкових одиницях.

7.14. На основі обліку стану і руху запасів корисних копалин за ступенями їх підготовленості до виймання, а також планових завдань з їх видобутку підприємство має готувати заходи щодо напрямку і розвитку гірничих робіт, які б забезпечували поповнення розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів, найбільш повне, комплексне освоєння родовища.

7.15. Зняття з обліку балансових запасів або переведення їх в групу забалансових по родовищах, які втратили промислове значення, здійснюється відповідно до вимог Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства ;

7.16. Підставою для оплати підприємству всіх видів гірничих робіт (з проходження виробок, видобутку корисних копалин, буріння свердловин тощо), а також подання всіх видів звітних документів, що стосуються використання і охорони надр, є засвідчення виконання цих робіт підписом керівника маркшейдерської служби підприємства або спеціалізованої організації, яка виконує маркшейдерський супровід гірничих робіт на підприємстві за договорами.

8.1. Перспективне і річне планування розробки родовищ корисних копалин здійснюється відповідно до законодавства про надра, проектів гірничодобувних об'єктів, інших нормативно-правових актів, а також передбачати вирішення всіх питань технології гірничого виробництва, які забезпечують правильність розробки родовищ, раціональне і комплексне їх використання та охорону надр.

8.2. Перспективним планом розробки родовищ корисних копалин, як правило, передбачається:

- здійснення дорозвідки родовища і експлуатаційної розвідки;

- планомірність відпрацювання родовища або його частини, що забезпечує досягнення оптимального рівня вилучення з надр корисних копалин і виключає вибіркове відпрацювання багатих ділянок, зниження промислової цінності родовища та ускладнення умов його розробки;

- удосконалення застосовуваних і впровадження нових прогресивних способів і систем розробки, а також технологій видобування запасів з метою підвищення рівня вилучення корисних копалин із надр та поліпшення безпеки праці, охорону будівель, споруд та природних об'єктів від шкідливого впливу гірничих розробок;

- поповнення розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів відповідно до встановлених нормативів;

- збереження забалансових запасів та раніше законсервованих балансових запасів корисних копалин або їх залучення до розробки;

- використання розкривних та вміщуючих порід;

- заходи з безпеки праці, охорони родовища та його частин від затоплення, обводнення, пожарів і від інших факторів, котрі знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовища або ускладнюють його розробку;

- порядок і терміни погашення порожнин;

- заходи з охорони будівель, споруд, земної поверхні і водних об'єктів від шкідливого відпливу гірничих розробок;

- застосування селективної виїмки запасів корисних копалин із залишенням пустих порід у відпрацьованому просторі, якщо таке виймання підвищує рівень вилучення з надр або зменшує збіднювання (зольність) корисних копалин;

- рекультивацію земель, порушених гірничими роботами.

В міру розвитку техніки, удосконалення технології видобутку корисних копалин і переробки мінеральної сировини, зміни технічних умов і стандартів на товарну продукцію, при створенні умов для економічно виправданого переводу забалансових запасів в балансові в перспективних планах розглядається питання про перегляд кондицій на мінеральну сировину та їх перезатвердження в установленому порядку.

До опрацювання перспективних планів, як правило, залучаються генеральні проектувальники.

8.3. Відповідно до вимог статті 19 Гірничого закону України та статті 51 Кодексу України про надра річний план розробки родовищ корисних копалин, виходячи з завдань підприємства щодо виробництва товарної продукції, охорони надр і раціонального використання мінеральних ресурсів на плановий рік, передбачає: