Позовні вимоги заявлені про визнання незаконним та протиправним Указу Президента України від 15 жовтня 2008 року N 932/2008 "Про відновлення деяких Указів Президента України" в частині відновлення дії Указу Президента України від 21 червня 2005 року N 977 "Про призначення голови місцевого загального суду" та в частині скасування Указу Президента N 253, від 30 березня 2007 року "Про скасування Указу Президента України від 21 червня 2005 року N 977", визнання незаконним та протиправним Указу Президента України від 15 жовтня N 933/2008 "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 24 квітня 2007 року N 338".

В судовому засіданні 21.11.2008 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України N 950/2005 від 15.06.2005 р. "Про переведення судді ОСОБА_2" переведено суддю місцевого Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_2 на роботу на посаді судді місцевого Печерського районного суду м. Києва.

Указом Президента України N 977/2005 від 21.06.2005 р. "Про призначення голови місцевого загального суду" ОСОБА_2 призначено головою місцевого Печерського районного суду м. Києва.

Указом Президента України N 253/2007 від 30.03.2007 р. "Про скасування Указу Президента України від 21 червня 2005 року N 977" скасовано Указ Президента України про призначення ОСОБА_2 головою місцевого Печерського районного суду м. Києва.

Також Указом Президента України N 278/2007 від 5 квітня 2007 року "Про скасування Указу Президента України від 15 червня 2005 року N 950" скасовано Указ Президента України N 950/2005 від 15.06.2005 р. "Про переведення судді ОСОБА_2".

Указом Президента України N 338/2007 від 24.04.2007 р. "Про призначення голови місцевого загального суду" головою Печерського районного суду м. Києва призначено ОСОБА_1.

Оскаржуваними Указами Президента України від 15.10.2008 р. N 932/2008 "Про відновлення деяких Указів Президента України" та N 933/2008 "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 24 квітня 2007 року N 338" відновлено дію Указів Президента України, якими ОСОБА_2 переведений на посаду судді Печерського районного суду м. Києва та призначений головою цього суду, а також скасовано Укази Президента України про його звільнення з посади голови суду та щодо переведення до Печерського районного суду м. Києва, а також скасовано Указ Президента України про призначення ОСОБА_1 головою Печерського районного суду м. Києва.

17.10.2008 р. за результатами засідання Ради суддів України прийнято рішення N 128 "Про призначення голови Печерського районного суду міста Києва", згідно якого головою суду призначено ОСОБА_1 строком на п'ять років.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає зазначені Укази Президента України незаконними та протиправними.

Під час розгляду справи позивачем змінені позовні вимоги: позивач оскаржує законність Указу Президента України від 15 жовтня 2008 року N 932/2008 "Про відновлення деяких Указів Президента України" лише в частині відновлення дії Указу Президента України від 21 червня 2005 року N 977 "Про призначення голови місцевого загального суду" та в частині скасування Указу Президента N 253 від 30 березня 2007 року "Про скасування Указу Президента України від 21 червня 2005 року N 977". Від позовних вимог в частині оскарження зазначеного Указу Президента України щодо переведення ОСОБА_2 на посаду судді Печерського районного суду м. Києва позивач відмовився.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Згідно чинного законодавства призначення та звільнення голови суду виходить за межі повноважень Президента України.

Відповідне положення ч. 5 ст. 20 Закону України "Про судоустрій України", згідно якого голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України, Рішенням Конституційного Суду України від 16.05.2007 р. N 1-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, з 16.05.2007 р. Президент України втратив повноваження щодо призначення та звільнення посадових осіб суду.

Оскаржуваними Указами Президента України фактично вирішено питання про звільнення ОСОБА_1 з посади голови суду та призначено (поновлено) на цю посаду ОСОБА_2, що виходить за межі компетенції Президента України.

Крім того, позивачка звертає увагу на тому, що оскаржувані Укази Президента України по суті є заходами впливу та порушують принципи незалежності суддів, встановлені чинним законодавством, а також перешкоджають позивачці виконувати свої посадові обов'язки.

Відповідач - Президент України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

За твердженням представника Президента України, оскаржуваними Указами Президента України ОСОБА_1 не звільнялася з посади голови Печерського районного суду м. Києва, а ОСОБА_2 - не призначався.

Мало місце скасування прийнятих раніше Указів Президента України згідно його повноважень, так як обставини, що послужили підставою для прийняття Указів Президента України N 253/2007 від 30.03.2007 р. "Про скасування Указу Президента України від 21 червня 2005 року N 977" та N 278/2007 від 5 квітня 2007 року "Про скасування Указу Президента України від 15 червня 2005 року N 950", під час проведення перевірки не підтвердилися.

Ці Укази Президента України прийняті на підставі звернення Голови Верховного Суду України від 19.03.2007 р. N 4/292, в якому викладене прохання перевірити обставини призначення ОСОБА_2 на ці посади. Так як в результаті проведеної перевірки порушень процедури не виявлено, то оскаржуваними Указами Президент України поновив ОСОБА_2 на посадах судді Печерського районного суду м. Києва та голови цього суду.

3-я особа - ОСОБА_2 - пояснень суду не надав, до судових засідань не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи. Зокрема, 3-я особа повідомлялася про розгляд справи повісткою від 31.10.2008 р., телеграмою від 13.11.2008 р. за адресою АДРЕСА_1.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно наданих суду пояснень сторін позивачка вважає оскаржувані Укази Президента України такими, що вирішують питання про призначення та звільнення посадових осіб суду, тоді як відповідач стверджує, що цими Указами зазначені питання не вирішуються, а Президент України просто скасував попередньо видані ним Укази.

Суд не може погодитися з вказаною позицією Президента України, у зв'язку з чим і задовольняє позовні вимоги.

Станом на час видачі Указів Президента України N 253/2007 від 30.03.2007 р. "Про скасування Указу Президента України від 21 червня 2005 року N 977", N 338/2007 від 24.04.2007 р. "Про призначення голови місцевого загального суду" право Президента України на призначення та звільнення посадових осіб суду було чітко передбачене ч. 5 ст. 20 Закону України "Про судоустрій України". Тобто, кадрові питання згідно цих Указів вирішені Президентом України в межах наявних у нього на той час повноважень.