Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" (далі - Закон) для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР, Реєстр).

Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя (далі - ВРП).

Рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Порядок).

Рішенням ВРП від 27 вересня 2018 року №3018/0/15-18 внесено зміни до Порядку в частині надання Державному бюро розслідувань дозволу на повний доступ до електронних примірників судових рішень в ЄДРСР.

Рішенням ВРП від 1 грудня 2020 року № 3334/0/15-20 затверджено Зміни до Порядку в частині надання Службі безпеки України та Національній поліції України дозволу на повний доступ до інформаційних ресурсів ЄДРСР, а також приведено термінологію Порядку у відповідність із Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону право на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення Реєстру.

30 грудня 2020 року до ВРП надійшло звернення Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) від 30 грудня 2020 року № 51-18394/0/6-20-Вих із проханням розглянути питання про включення уповноважених осіб Держприкордонслужби до переліку авторизованих користувачів, яким надано повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру з метою отримання (обробки) інформації з Реєстру, що формується в процесі оперативної службової діяльності Держприкордонслужби (встановлення повторності вчинення кримінального (адміністративного) правопорушення, залучення рішень суду до позовної роботи), матеріалів оперативно-розшукових справ.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Держприкордонслужбу покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пунктом 1 Положення про Адміністрацію Держприкордонслужби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення), Адміністрація Держприкордонслужби є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

До основних функцій Держприкордонслужби віднесено, зокрема, ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність" (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України").

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативно-розшукова діяльність здійснюється, зокрема, оперативними підрозділами Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), підрозділами забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими та оперативно-технічними.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про розвідку" розвідувальним органом є, зокрема, розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктами 14, 18, 21 частини першої статті 12 Закону України "Про розвідку" визначено, що розвідувальні органи для здійснення визначених цим Законом функцій можуть, з-поміж іншого, здійснювати спеціальне оброблення інформації з відкритих джерел, інформаційних систем, обліків, реєстрів, баз даних; створювати і використовувати інформаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи та оперативні обліки для забезпечення розвідувальної діяльності; отримувати у встановленому законодавством порядку інформацію від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до їх інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних тощо.

Згідно із пунктом 40 частини першої статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Держприкордонслужби, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Держприкордонслужбу завдань надається право, зокрема, одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами керівників підрозділів з оперативно-розшукової роботи чи розвідувального органу відомості з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом, Офісом Генерального прокурора, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування України.