На виконання підпункту 24.9 пункту 24 Плану Міністерства охорони здоров'я України з виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 20 березня 2013 року № 218,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо розробки ресурсної моделі госпітального округу (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я Вінницької, Дніпропетровської, Донецької обласних та Київської міської державних адміністрацій використовувати у роботі Методичні рекомендації, затверджені цим наказом.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Методичні рекомендації визначають загальні підходи щодо розробки ресурсної моделі госпітального округу як ключового елементу реформи вторинного рівня надання медичної допомоги.

2. Терміни у цих Методичних рекомендаціях застосовуються у значеннях, визначених Основами законодавства України про охорону здоров'я , Законом України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві" , Законом України "Про екстрену медичну допомогу" , Порядком створення госпітальних округів у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 1113.

3. При розробці ресурсної моделі госпітального округу необхідно керуватися Порядком планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах , затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2011 року № 646 "Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 7 грудня 2011 року за № 1414/20152 (далі - наказ МОЗ України № 646).

4. В пілотних регіонах госпітальні округи створюються за рішенням Вінницької, Дніпропетровської, Донецької обласних та Київської міської державних адміністрацій з метою надання закладами охорони здоров'я вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню з урахуванням його потреби у медичному обслуговуванні, створення умов для забезпечення належної якості такого обслуговування, його своєчасності, оптимізації мережі закладів охорони здоров'я, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

5. Госпітальні округи створюються відповідно до Критеріїв оптимізації мережі закладів охорони здоров'я, затверджених наказом МОЗ України № 646 , із розрахунку один госпітальний округ на одну чи кілька адміністративно-територіальних одиниць регіону з чисельністю населення від 150 до 350 тис. осіб з урахуванням щільності розселення і статево-вікової структури населення, стану транспортних комунікацій, їх географічного розташування, перспективи соціально-економічного розвитку, а також позицій територіальних громад.

6. Госпітальні округи можуть бути створені також у разі, коли чисельність населення в одній чи кількох адміністративно-територіальних одиницях становить менш як 150 тис. осіб або більш як 350 тис. осіб і їх нестворення унеможливить організацію своєчасного надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню за встановленими нормативами медичного обслуговування населення.

7. При розробці ресурсної моделі госпітального округу доцільно використовувати досвід Вінницької області як пілотного регіону (додаток 1).

1. Структуру госпітального округу складає:

1) багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого або другого рівня - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах дорослим і дітям у гострому стані захворювання або із хронічними захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування та догляду, з обов'язковою наявністю відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги.

У госпітальних округах з чисельністю населення до 350 тис. осіб створюється одна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня.

У госпітальних округах з чисельністю населення понад 350 тис. осіб створюється одна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня;

2) багатопрофільна дитяча лікарня інтенсивного лікування - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах дітям у гострому стані захворювання або із хронічними захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування та догляду, з обов'язковою наявністю відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги і може створюватися з розрахунку одна лікарня на госпітальний округ з чисельністю населення більш як 350 тис. осіб;

3) лікарня планового лікування - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання населенню планової спеціалізованої консультативної та стаціонарної медичної допомоги інтенсивного лікування та догляду. В адміністративно-територіальних одиницях регіонів, крім міст обласного значення та міст Києва та Севастополя, може створюватися не більше однієї лікарні планового лікування, а в містах обласного значення та містах Києві та Севастополі створюється одна така лікарня на 50 тис. осіб і більше;

на територіях з чисельністю населення до 150 тис. осіб може бути створена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, до складу якої входитимуть відділення планового, реабілітаційного лікування та інші відділення;

4) лікарня відновного (реабілітаційного) лікування - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання планової реабілітаційної допомоги населенню в умовах стаціонару та денного стаціонару і створюється з розрахунку одна лікарня на один чи кілька госпітальних округів з чисельністю населення не менш як 350 тис. осіб;

5) центр з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичний центр) - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання консультативно-діагностичної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню і створюється у складі багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування або як окрема юридична особа в містах обласного значення та містах Києві та Севастополі з розрахунку не менше одного такого центру в межах госпітального округу;

6) спеціалізований медичний центр - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги за одним профілем та/або спеціалізацією і створюється в госпітальних округах у містах обласного значення та містах Києві та Севастополі залежно від потреби у медичній допомозі за окремими профілями, якщо відповідні відділення відсутні у багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування;

7) хоспіс - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання цілодобового паліативного (симптоматичного) лікування, медико-психологічної реабілітації, соціальної та духовної підтримки хворих у термінальній стадії прогресування захворювання і створюється в госпітальних округах з урахуванням потреби населення у паліативній допомозі;

2. З метою надання невідкладної медичної допомоги створюється центр екстреної медичної допомоги.

3. При створенні госпітального округу доцільно керуватися Базовими критеріями відбору закладу охорони здоров'я для створення лікарні інтенсивного лікування , затвердженими наказом МОЗ України № 646.

1. Основними принципами функціонування екстреної медичної допомоги є:

постійна готовність до надання екстреної медичної допомоги;

оперативне та цілодобове реагування на виклики екстреної медичної допомоги;

доступність та безоплатність екстреної медичної допомоги, її своєчасність, якість та пріоритетність;

послідовність та безперервність надання екстреної медичної допомоги та її відповідність єдиним вимогам;

регіональна екстериторіальність.

2. Впровадження нової моделі функціонування екстреної медичної допомоги характеризується:

екстериторіальним принципом надання екстреної медичної допомоги;

інтеграцією екстреної медичної допомоги в єдиний медичний простір;

цілеспрямованим вертикальним фінансуванням.

3. При розробці ресурсної моделі реформування екстреної медичної допомоги доцільно використовувати узагальнений досвід Вінницької області як одного із пілотних регіонів (додаток 1).

4. Реформування екстреної медичної допомоги рекомендується здійснювати наступними етапами:

створення робочої групи з реформування екстреної медичної допомоги;

розробка плану розвитку системи екстреної медичної допомоги в адміністративно-територіальній одиниці;

аналіз потреб у приміщеннях для розміщення станцій, підстанцій, пунктів базування бригад швидкої медичної допомоги із забезпеченням нормативу 10-ти та 20-хвилинної транспортної доступності надання екстреної медичної допомоги;

розробка та затвердження в установленому порядку плану заходів щодо розвитку екстреної медичної допомоги в адміністративно-територіальній одиниці та інших в залежності від потреб регіону.

5. Прогноз ресурсної потреби для функціонування та розвитку екстреної медичної допомоги доцільно розробляти із врахуванням аналізу, розробленого на основі узагальненого досвіду Вінницької області як одного із пілотних регіонів (додатки 2, 3).

6. Для оцінки результатів реформування екстреної медичної допомоги доцільно користуватися узагальненими даними Вінницької області як пілотного проекту (додатки 4, 5).

З метою реформування первинної медичної (медико-санітарної) допомоги доцільно користуватися Порядком медичного обслуговування громадян центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги , затвердженим наказом МОЗ України № 646.

1. При реформуванні вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги доцільно керуватися Порядком планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах , затвердженим наказом МОЗ України № 646 (далі - Порядок планування).

2. При реорганізації центральної районної лікарні в лікарню планового лікування зберігаються наступні стаціонарні відділення: терапевтичне, педіатричне, гінекологічне, неврологічне та інші відповідно Порядку планування.

3. При реорганізації центральної районної лікарні в лікарню планового лікування у багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування організовують наступні основні стаціонарні відділення: терапевтичне, хірургічне, інфекційне, травматологічне, урологічне, пологове, патології вагітних, гінекологічне, неврологічне, офтальмологічне, ЛОР-відділення, педіатричне, дитяче інфекційне, психіатричне та інші відповідно до Порядку планування.

4. Ресурсна база

Ресурсна база стаціонарної допомоги перераховується на нормативи забезпечення ліжка по профілю. При плануванні ресурсної бази стаціонарної медичної допомоги доцільно враховувати досвід Вінницької області як пілотного регіону (додаток 6).